ЯК ОСТАННІЙ САРМАТ ПОРІШИВ "ПЕРШОГО ВЕЛИКОРОСА". Лекція історика Олександра Палія

Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true

Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/

"...У 1169 р. військо, спрямоване на Київ Андрієм Суздальским, після трьох днів запеклих боїв на мурах столиці обійшло захисників міста з тилу через гору Юрковицю. Берендеї й торки, дружини яких були на службі у великого князя, дезертирували. Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в'язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множество, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні". Решта князів, коли раніше захоплювали Київ, нічого подібного не робили, бо ввжаали його своєю столицею. Андрій діяв щодо Києва як щодо столиці ворожої держави. Він здійснив розгром Києва в інтересах вивищення своїєї нової країни і її столиці – Володимира-на-Клязьмі.
Андій Боголюбський, як син половчанки та неуспішного борця за великокняжий стіл князя Юрія Довгорукого та організатор цього розгрому, не міг мати опори на Русі... Ще у 1155 році Андрій вкрав ікону Вишгородської Богородиці і переніс її в Заліську землю, спочатку в свою резиденцію в село Боголюбово, а пізніше - у Володимир-на-Клязьмі. Також, імовірно, він викрав із Вишгорода меч святого Бориса. Вишгород був центром паломництва, після того як у місті поховали перших київських святих Бориса і Гліба, вбитих їх старшим братом Святополком у боротьбі за київський трон.
Але ані меч князя Бориса, ані вкрадена ікона не допомогли йому вртяуватися від помсти обурених його жорстокістю підданих...
У Заліссі зовнішня поразка від Русі, що сталася під Вишгородом у грудні 1173 року, створила внутрішні проблеми для влади. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, одни з яких - Яким - протестував проти убивства князем Андрієм його брата. До змови доєднався ключник, тобто управитель маєтку Анбал - яс, тобто представники сарматського племені ясів, а також бояри Кучки.
"В особі князя Андрія великорос вперше виступав на історичну сцену, і цей виступ не можна визнати вдалисм.До його часу Ростовська область - ця Чудська глухомань - слугувала придатком південного князівства Переяславського. Це був справжній Суздалець-залішанин за своїми звичками і поняттями, за своїм політичним вихованням. Ніколи на Русі жодна князівська смерть не супроводжувалася такими ганебними явищами, як щодо Андрія Боголюбського. Їх джерела треба шукати в поганому оточенні, яке створив собі князь Андрій своїм свавіллям, нерозбірливістю до людей, зневагою до звичаїв. Літопис глухо натякає, як погано злагоджене було суспільство, в якому обертався Андрій. "Ненавиділи князя Андрія свої домашні, - каже вона, - і була свара люта в Ростовській і Суздальській землі". Повести справи так, щоб 400 новгородців на Білоозері змусили до втечі семитисячну суздальскую рать, потім організувати такий похід на Новгород, після якого новгородці продавали полонених суздальців утроє дешевше овець, - все це можна було зробити і без Андрєєва розуму ".
(Російський історик В. Ключевський)
Тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми та двори його оточення. Дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний, вихідець з Русі Кузьмище Киянин.
Коли суздальського князя Андрія Боголюбського вбили змовники у заснованому ним містечку Боголюбові під Суздалем, його придворний Кузьмище, згідно з літописом, сказав: "Уже тебе, господар, пахолки твої не признають. Не так, як колись, коли купець приходив із Цесарограда, і з інших країв, і з Руської землі ... " Тобто з літопису, навіть із суздальскої його редакції, чітко ясно, що Суздаль - не Русь. Крім того, після вбивства Андрія Боголюбського володимирські бояри (з Володимира-на-Клязьмі) говорили: "Князь наш убитий, а дітей у нього немає, синок його в Новгороді, а брати його в Русі"...

Видео ЯК ОСТАННІЙ САРМАТ ПОРІШИВ "ПЕРШОГО ВЕЛИКОРОСА". Лекція історика Олександра Палія канала Олександр ПАЛІЙ