ЧИ ЖИВІ, ЧИ ЗДОРОВІ РОДИЧІ НАШІЙ МОВІ? Лекція історика О. Палія
ХТО І ЯК ВПЛИНУВ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true
Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/
Лекція історика О. Палія (уривок):
"... До сьогодні збереглися на письмі до 400 достеменно скіфських слів, які дозволяють стверджувати: українська мова має свої виразні особливості насамперед завдяки скіфському спадку.
Приміром, однією з особливостей української є ікавізм, що ясно вирізняє її з решти слов'янських мов - перехід голосних звуків [o] і [е] у закритих складах в [i]: "столи - стіл" і т.д.
Ікавізм - це стародавня властивість скіфської мови, зафіксована ще Геродотом. Скіфи у нього "названі сколотами за іменем їхнього царя Скіла".
З усіх слов'ян хіба в хорватів, та, кажуть, в деяких словацьких діалектах є ікавізм. Між тим, хорвати, так само як українці, мають велику частку скіфо-сарматського спадку (навіть сама назва цього народу перекладається з сарматської як "пастухи").
Що цікаво, в північних і північно-західних українських діалектах (тобто на одвічних землях слов'янського етногенезу - на Волині, Північному Прикарпатті і Поліссі, де переважали слов'яни і скіфо-сарматський вплив був менший) ікавізм проявляється найслабше.
У скіфській мові не було звука „ф”, точніше, він читався як „хва”. Тобто "Хведір", "хвіртка", "Хвастів".
У скіфській мові часто вживалися звуки „дж” і „дз”. Сьогодні цю особливість можна бачити в остетинській - єдиній мові північноіранської групи, що збереглася до цього дня.
Також у скіфській множина передавалася через "ата" - так, як в українській при зменшуванні: "лоша - лошата", "цуценя - цуценята" тощо.
Водночас, у скіфській існував характерний фрикативний звук „г”, що нині абсолютно чітко виокремлює українську серед більшості інших слов‘янських мов. Відомий скіфолог, осетин (!) В. Абаєв так і писав: "Шукайте Скіфію там, де говорять "г". Це фрикативне "г" зафіксовано Геродотом та іншими греками на письмі в назвах багатьох рік Скіфії - Гіпаніс, Геррос, Гиргіс, Гіпполея. А в українській це "гарбуз", "Гумань" (про місто) та чимало інших.
Вочевидь, ця ж мовна особливість була і в сарматській мові. Приміром досьогодні збереглося прізвище кримських греків - Халангот, тобто "алан-гот", нащадок змішаного аланського (сарматського) і готського населення Криму, що становило етнічну основу князівства Феодоро в Криму.
В українській мові зустрічаються явні скіфські прізвища. Приміром - Саєнко, від скіфського "сай" - воєнний ватажок, цар. До речі, збереглися ще древніші цілком українські прізвища ще доскіфського індоіранського спадку - Рахманин (від рахманів, тобто волхвів чи брахманів), Шудря. Є прізвище Сакович - можливо, від назви сарматського племені "саки". І місто з такою ж назвою в українському Криму.
Досьогодні в Україні широко присутні кілька сучасних імен індоіранського походження, не обов'язково скіфського, а, можливо, сарматського: зокрема, Оксана та Руслан. Оксана індоіранськими мовами значить "світла". Відомо, що Роксаною звали дружину Олександра Македонського, з якою він узяв шлюб під час свого азійського походу. Раніше таких імен було більше. Відомі імена антських князів середини І тисячоліття після Різдва Христового із скіфською чи сарматською часточкою "гаст" - Ардагаст, Радагаст, Анангаст, Доброгаст тощо. Ще в 13 столітті ім'я Доброгаст фіксується літописом на Галичині.
Що вже казати про Бабая, яким в Україні досі лякають дітей - "спадкоємця" скіфського головного божества Папая.
Збереглося чимало цікавих скіфських слів. Наприклад "крк" - горло. Досі є українське слово "карк" - задня частина шиї з верхньою частиною хребта; зашийок. В Хорватії острів і протока звуться Крк - гирло. А в Україні є місто Керч..."
Видео ЧИ ЖИВІ, ЧИ ЗДОРОВІ РОДИЧІ НАШІЙ МОВІ? Лекція історика О. Палія канала Олександр ПАЛІЙ
Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true
Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/
Лекція історика О. Палія (уривок):
"... До сьогодні збереглися на письмі до 400 достеменно скіфських слів, які дозволяють стверджувати: українська мова має свої виразні особливості насамперед завдяки скіфському спадку.
Приміром, однією з особливостей української є ікавізм, що ясно вирізняє її з решти слов'янських мов - перехід голосних звуків [o] і [е] у закритих складах в [i]: "столи - стіл" і т.д.
Ікавізм - це стародавня властивість скіфської мови, зафіксована ще Геродотом. Скіфи у нього "названі сколотами за іменем їхнього царя Скіла".
З усіх слов'ян хіба в хорватів, та, кажуть, в деяких словацьких діалектах є ікавізм. Між тим, хорвати, так само як українці, мають велику частку скіфо-сарматського спадку (навіть сама назва цього народу перекладається з сарматської як "пастухи").
Що цікаво, в північних і північно-західних українських діалектах (тобто на одвічних землях слов'янського етногенезу - на Волині, Північному Прикарпатті і Поліссі, де переважали слов'яни і скіфо-сарматський вплив був менший) ікавізм проявляється найслабше.
У скіфській мові не було звука „ф”, точніше, він читався як „хва”. Тобто "Хведір", "хвіртка", "Хвастів".
У скіфській мові часто вживалися звуки „дж” і „дз”. Сьогодні цю особливість можна бачити в остетинській - єдиній мові північноіранської групи, що збереглася до цього дня.
Також у скіфській множина передавалася через "ата" - так, як в українській при зменшуванні: "лоша - лошата", "цуценя - цуценята" тощо.
Водночас, у скіфській існував характерний фрикативний звук „г”, що нині абсолютно чітко виокремлює українську серед більшості інших слов‘янських мов. Відомий скіфолог, осетин (!) В. Абаєв так і писав: "Шукайте Скіфію там, де говорять "г". Це фрикативне "г" зафіксовано Геродотом та іншими греками на письмі в назвах багатьох рік Скіфії - Гіпаніс, Геррос, Гиргіс, Гіпполея. А в українській це "гарбуз", "Гумань" (про місто) та чимало інших.
Вочевидь, ця ж мовна особливість була і в сарматській мові. Приміром досьогодні збереглося прізвище кримських греків - Халангот, тобто "алан-гот", нащадок змішаного аланського (сарматського) і готського населення Криму, що становило етнічну основу князівства Феодоро в Криму.
В українській мові зустрічаються явні скіфські прізвища. Приміром - Саєнко, від скіфського "сай" - воєнний ватажок, цар. До речі, збереглися ще древніші цілком українські прізвища ще доскіфського індоіранського спадку - Рахманин (від рахманів, тобто волхвів чи брахманів), Шудря. Є прізвище Сакович - можливо, від назви сарматського племені "саки". І місто з такою ж назвою в українському Криму.
Досьогодні в Україні широко присутні кілька сучасних імен індоіранського походження, не обов'язково скіфського, а, можливо, сарматського: зокрема, Оксана та Руслан. Оксана індоіранськими мовами значить "світла". Відомо, що Роксаною звали дружину Олександра Македонського, з якою він узяв шлюб під час свого азійського походу. Раніше таких імен було більше. Відомі імена антських князів середини І тисячоліття після Різдва Христового із скіфською чи сарматською часточкою "гаст" - Ардагаст, Радагаст, Анангаст, Доброгаст тощо. Ще в 13 столітті ім'я Доброгаст фіксується літописом на Галичині.
Що вже казати про Бабая, яким в Україні досі лякають дітей - "спадкоємця" скіфського головного божества Папая.
Збереглося чимало цікавих скіфських слів. Наприклад "крк" - горло. Досі є українське слово "карк" - задня частина шиї з верхньою частиною хребта; зашийок. В Хорватії острів і протока звуться Крк - гирло. А в Україні є місто Керч..."
Видео ЧИ ЖИВІ, ЧИ ЗДОРОВІ РОДИЧІ НАШІЙ МОВІ? Лекція історика О. Палія канала Олександр ПАЛІЙ
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
БАЙДЕН ПОДКУПИЛ СИ СИБИРЬЮ? Лекция историка Александра Палия"Бітійо опредєляет русскоє сознаніє". У Мордорі виросли нові Пригожини? Лекція політолога О. ПаліяУ КДБ такі тупі, що не тямили українською? Лекція історика і політолога Олександра ПаліяПОРОШЕНКО НЕ ВБИВАВ БРАТА? ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ СПРАВИ ДУБІНСЬКОГО. Ремарка канд. політ. наук О. ПаліяОТКУДА У РУССКИХ КОМПЛЕКС ПЕРЕД РИМОМ И ЛАТИНСКИМ АЛФАВИТОМ? Лекция историка А. ПалияРИМЛЯНЕ ПРЕДСКАЗАЛИ ПУСТЫНЮ И ПОМОЙКУ НА МЕСТЕ РОССИИ? Лекция историка Александра ПалияЗА ЧТО РОССИЯ НЕНАВИДИТ КАЗАХОВ? Лекция историка Александра ПалияФаріон наговорила на СТАТТЮ ПРО КОЛАБОРАЦІОНІЗМ? Ремарка кандидата політичних наук Олександра ПаліяПодоляка, Симоньян, Монтян и примкнувший к ним Губарев замахнулись на Россию.Лекция историка А.ПалияАрестович і компанія — таки зрадники й попихачі? Лекція кандидата політичних наук Олександра ПаліяЧувашам ЗАПРЕЩЕНО воевать с Украиной! Три причины. Лекция историка Александра ПалияКАК УКРАИНЦЫ ПЫТАЛИСЬ ОСТАНОВИТЬ ОТУПЕНИЕ РОССИИ? Лекция историка Александра ПалияЧОМУ РОСІЯ В ПАНІЦІ ВІД "АНГЛО-САКСІВ" І БОРИСА ДЖОНСОНА? Лекція історика Олександра ПаліяКАК РОССИЙСКИЙ ШАКАЛ ОТКУСИЛ КУСОЧЕК КИТАЯ. Лекция историка Александра ПалияУГОЛОВНЫЙ КОДЕКС — О ПОЛЬЗОВАНИИ ВОРОВАННЫМ (КРЫМОМ). Лекция политолога и историка Александра ПалияИСТОРИЯ ШВЕДСКО-РОССИЙСКИХ ВОЙН. ЧТО ЗНАЧИТ ШВЕЦИЯ В НАТО? Лекция историка и политолога А. ПалияПОСКОННЫЕ АГЕНТЫ, ТОСКУЮЩИЕ ПО УРОДИНЕ, БЛАЖЕННЫЕ И ПАРТИЗАНЫ. Лекция историка и политолога А. ПалияКТО ЕЩЕ ИЗ РОССИЙСКИХ ВОЖДЕЙ УДИРАЛ ИЗ СТОЛИЦЫ? Лекция украинского историка Александра ПалияСАМАЯ БЕЗДАРНАЯ ОПЕРЕТКА ВАГНЕРА. В РОССИИ ПОЛНО НЕРОНОВ, НО НЕТ ЭПИХАРИД. Лекция историка А. ПалияВНУТРИ РУССКИХ - МАЛЕНЬКИЙ ПУТИН? МЯТЕЖ ПРИГОЖИНА СОРВАЛ МАСКИ. Лекция историка Александра ПалияРОССИЯ — FAILED STATE? ЧТО ПОКАЗАЛ "МЯТЕЖ ПРИГОЖИНА"? Лекция историка и политолога Александра Палия