Василь Стус - На Лисій горі догоряє багаття нічне

* * *

На Лисiй горi догоряє багаття нiчне,
I листя осiнне на Лисiй горi догоряє,
а я вже забув, де та Лиса гора, i не знаю,
чи Лиса гора впiзнала б мене.
Середина жовтня, пора надвечiр'їв твоїх,
твоїх недовiр i невiр i осiннього вiтру.
I вже половина життя забуваеться. Грiх
уже забувається. Горе i радiсть нехитра.
Середина жовтня — твоїх тонкогорлих розлук,
I я вже не знаю, не знаю, не знаю, не знаю,
чи я вже помер, чи живу, чи живцем помираю,
бо вже вiдбринiло, вiдквiтло, вiдгасло, вiдграло навкруг.
Та досi ще пахнуть тужливi долонi тобi,
I губи гiркi аж солонi i досi ще пахнуть,
I Лиса гора пролiта — схарапудженим птахом,
I глухо, як кров ув аортах, надсадно гудуть голуби.

актори студентського театру Eidos записали цей вірш в рамках всеукраїнської акції #стусживий Протягом вересня будь-який українець може записати вірш Василя Стуса та викласти у соцмережі з хештегом #стусживий Кращі відео з проекту будуть викладені на ФБ, інста та youtube каналах театральної спільноти. Відео цих віршів стане частиною живої вистави "Стусанина" 02 жовтня, на яку автори відео отримають запрошення.

Стус Живий. Ви побачите
Найближча "Стусанина" https://instagram.com/dsp_theatre
#стусживий

Видео Василь Стус - На Лисій горі догоряє багаття нічне канала театральна спільнота DSP