Василь Стус - Верстаю шлях по вимерлій пустелі (вик. Алекс Боровенський)

Василь Стус - Верстаю шлях по вимерлій пустелі

Верстаю шлях — по вимерлій пустелі,
де мертвому мені нема життя,
за обріями спогаду — оселі
ті, до котрих немає вороття.
А все ж — бреду, з нізвідки до нікуди,
а все ще сподіваюся, що там,
де кубляться згвалтовані іуди,
мале є місце і моїм братам.
Побачити б хоч назирці, впівока
і закропити спраглий погляд свій.
Зміїться путь — вся тьмяна, вся глибока,
і хоч сказися, хоч збожеволій.
Бо вже не я — лише жива жарина
горить в мені. Лиш нею я живу.
То пропікає душу Україна —
та, за котрою погляд марно рву.
Та є вона — за міражів товщею,
там, крізь синь-кригу світиться вона —
моєю тугою, моєю маячнею
сумно-весела, весело-сумна.
Тож дай мені — дійти і не зотліти,
дійти — і не зотліти — дай мені!
Дозволь мені, мій вечоровий світе,
упасти зерням в рідній борозні.

текст: Василь Стус
виконує: Алекс Боровенський
камера: Юрій Радіонов
монтаж: Давид Пікушнік

відеопоезія в рамках всеукраїнської акції #стусживий Протягом вересня будь-який українець може записати вірш Василя Стуса та викласти у соцмережі з хештегом #стусживий Кращі відео з проекту будуть викладені на ФБ, інста та youtube каналах театральної спільноти. Відео цих віршів стане частиною живої вистави "Стусанина" 02 жовтня, на яку автори відео отримають запрошення.

Стус Живий. Ви побачите

Найближча "Стусанина" https://instagram.com/dsp_theatre
#стусживий

Видео Василь Стус - Верстаю шлях по вимерлій пустелі (вик. Алекс Боровенський) канала театральна спільнота DSP