Міфи про маленькі породи собак

Маленькі породи собак – це милі істоти. Вони найчастіше стають домашніми улюбленцями міських мешканців. Дехто вважає їх дуже галасливим, хтось вибирає їх, бо з ними не треба гуляти чи займатися. Навколо хвостатих малюків витає багато міфів, розвіємо деякі з них.
1. Маленького собаку не обов'язково вигулювати
Це найпоширеніший міф, який не має нічого спільного із дійсністю. Вихованцю потрібно гуляти щодня мінімум двічі на день, це не залежить від його породи та розмірів.
Прогулянка для собаки – це не тільки час, щоб справити потребу, це ще й час, коли собака соціалізується та дізнається навколишній світ. Активні прогулянки сприятливо впливають на витривалість, швидкість реакції та розвиток вашого вихованця. Не нехтуйте прогулянками, навіть якщо ви володар маленького собаки.
2. Маленькі собаки не потребують навчання та дресирування.
Не варто недооцінювати дрібні породи собак. Безліч представників таких порід – це справжні енерджайзери. Вони потребують тренування та навчання. Левова частка представників цих порід процвітає в аджиліті та виконанні різних команд і трюків. Виховувати треба будь-якого собаку. Якщо маленький собака росте без виховання, можна зіткнутися з агресією та іншими поведінковими проблемами

3.Всі маленькі собаки багато гавкають.
Дійсно, існує кілька маленьких порід собак, схильних до гавкання. Але багато хто з них, наприклад, кінг чарльз спанієль, не схильні до гавкання. Крім цього, існують маленькі породи собак, які взагалі не гавкають. До них відносяться: сіба-іну та бостон-тер'єр. Лай завжди має причини, які можуть бути незрозумілими для власника. Найчастіше до гавкоту схильні збудливі собаки, причому необов'язково дрібних порід.
Гучний і частий гавкіт – це, як правило, наслідок неписьменного виховання вихованця. Тварини, які розуміють, що їм достатньо подати голос, щоб домогтися заохочення або привернути увагу, вдаватимуться до цього прийому постійно. З цією проблемою можуть зіткнутися власники великих, так і дрібних собак.
4. Маленькі собаки вимагають меншого догляду, аніж великі.
Не варто розраховувати на розмір. Дуже часто дрібні домашні вихованці вимагають набагато більше уваги та часу, ніж більші. Звичайно ж, дрібні собачки будуть менше їсти, її іноді простіше купати, розчісувати і транспортувати, але є такі мініатюрні вихованці, які вимагають набагато складнішого догляду за вовною, ніж собака великої породи

5. Дрібні собачки люблять перебувати на руках господаря.
Хоча багато маленьких собачок, таких як чихуахуа, наприклад, люблять перебувати на руках або повалятися на дивані разом з членами сім'ї, все ж, не всі дрібні собаки люблять це робити. Більшість вважають за краще пересуватися самостійно.
6. Найкращий собака для дитини – це мініатюрний пес
При виборі вихованця для дитини треба звертати увагу не на розмір, а на характер. Для дитини треба вибирати собаку, що відрізняється особливою доброзичливістю, легко вступає в гру, в міру активний і не вимагає спеціального догляду. Вона повинна підходити вашій дитині за темпераментом.
Не треба брати занадто тендітного собаку, особливо для дитини дошкільного віку. Справа в тому, що під час гри дитина може випадково нашкодити вихованцю. Важливо розуміти, що, купуючи собаку малюкові, відповідальність за здоров'я та благополуччя та цуценя, і дитину несе батько.

6. Маленькі собаки не підходять чоловікам.
Така думка, безумовно, є помилковою. Ті чоловіки, які мають маленьких собак, давно переконалися, що ці вихованці такі ж активні та енергійні, як і великі їх зібратися. З ними можна займатися спортом та відпочивати, брати участь у різних змаганнях. Так що маленький розмір собаки не є приводом для того, щоб вважати, що вони є тільки для жінок.
При виборі майбутнього собаки, не довіряйте міфам, читайте перевірену літературу, спілкуйтеся із заводчиками або з тими, хто вже багато років живе поряд із собакою тієї чи іншої породи.
А які міфи про маленькі породи собак знаєте ви? Поділіться у коментарях.

Видео Міфи про маленькі породи собак канала Гарний ПЕС