Місто привід Оріхів - допомога покинутим тваринам

Дивлячись на зруйнований Оріхів, складається враження, що нашу планету Земля захопили іншопланетні істоти.
Чому?
Звичайні люди, не можуть спалити та зруйнувати будинки, в яких проживали родини з дітьми.
Війна проходить на полі бою, скажуть військові аналітики та експерти.
Це теоретично, а на практиці держава терорист спалює вулицями та кварталами житлові будинки. Поставте дзеркало, нехай ворог подивиться дуже уважно в нього і уявить, що це його власний будинок і вулиця виглядає саме так: машина спалена, його дружина та діти залишилися без даху над головою.
Все, що робить людина у цьому світі, вона приміряє на себе. Ключове слово, людина. Ось чому, журналісти та військові, що йдуть вулицями, практично знищеного міста Орєхова, багатозначно мовчать. Слова тут зайві.
Що могли зробити люди, які мешкають у затишному, невеликому містечку Оріхів державі, чия територія більша за 17 млн. квадратних кілометрів? Ця війна увійде до підручників світової історії, як найкривавіша, безжалісніша, найжорстокіша. Згодом зазвучать військові пісні, видадуть книги, вийдуть у прокат фільми.
Але біль від втрати залишиться в кожній українській родині.
І слова гімну набудуть особливого, пророчого сенсу. «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці...» Вороженьки, не вороги. Вороженьки, так говорять про колись близьких людей, з якими жили по сусідству, яким довіряли. А вони вистрілили, в спину, підло і безжально. Одне тішить, що згинуть нелюди, як роса на сонці. Війна загартувала, підняла бойовий дух, об'єднала націю.
Ми дуже любимо свою землю, дорожимо кожним її метром. Ми гордо називаємо себе українцями. Військовим, як нікому з нас дістався весь тягар війни, поневіряння, холод, боротьба за життя, а вони купують корм, щоб рятувати тварин. Бо ми такі, неперевершені
02.37. звістно допомогаємо и людям и тваринам..03.04. допомогаємо
За кадром:
Сьогодні в Оріхові мешканців майже немає, багато людей виїхало. Жити під постійним обстрілом небезпечно. Таке враження, що ворог поставив собі завдання стерти з землі це містечко. Дмитро вирішив залишитися. Хоча тут немає світла, води, газу, нічого. Розбиті будинки, випалена земля.
СИНХРОН 00128 Дмитрий
00.12. я вот один..00.29. дом охраняю
За кадром:
Бродячі тварини стали для нього сенсом існування, він їх підгодовує, рятує як може.
СИНХРОН 00128
00.52. животных много…01.29 надо убигать
За кадром:
Важко уявити, що було б із тваринами, якби не волонтери, військові, мирні жителі.
Люди та хвостики опинилися на рівних, вони рятують свої життя від ворожих ракет, які, як чорні ворони смерті, летять на українські міста та села.
Зчепивши зуби, треба вистояти, вижити. Допомагаючи один одному легше пройти це військовий, вогненний шлях.
Попереду зима, не кидайте тварин, допомагайте їм, підгодовуйте, пустіть погрітися. Тільки разом ми переможемо ворога. Оріхів виявився міцним горішком. Тримайся рідненькій, найтемніша ніч перед світанком. Ми впораємося, ми вистоємо.

Видео Місто привід Оріхів - допомога покинутим тваринам канала Гарний ПЕС