«Пробачаю»

Пробач людину, яка цього не заслужила. Пробачити - не значить забути. Це значить, що гріхи та минуле цієї людини ти не використаєш проти неї, не нагадаєш їй про це, не будеш шукати причин її підставити чи опустити. Тут потрібно дуже пильнувати, щоб вийти із таких ситуацій правильно, гідно, адже нічого не буває випадково у нашому житті. Я розумію, що важко пробачити тих, хто брехливо звинувачує, чи наговорює, чи пускає плітки, але ж Господь знає правду і Він попереджав, що так буде з тими, хто вірний Йому. Наша людська натура не може пробачити самостійно, але коли ми наповнені Богом, якщо у нас є Його сила - тоді це можливо. Тобто, ми пробачаємо лише через благодать Божу, коли бачимо, як Ісус перший пробачає нас, любить, приймає. Тому сила для прощення береться тільки в молитві, в таємній кімнаті на колінах. Тому потрібно прийти до Бога і просити сили для прощення, бо у нас її нема. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» 📖 Мт. 5:7  Пробачити - значить проявити до людини милість, яку вона не заслужила. І пам’ятай: головне на землі догодити Богові, а не людям.

Також, проблеми створені для того, щоб ми мали свідчення для інших в подальшому, щоб ми могли цим послужити. Господь пішле нас до людей, яких потрібно втішити, вислухати, підбадьорити, і яким потрібно саме ваше свідчення, ваш досвід. «Благословенний Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, милосердний Отець, Бог, Який є джерелом всілякої втіхи. Він втішає нас у наших скорботах, щоб ми, в свою чергу, втішали інших у всіляких скорботах втіхою, яку ми самі отримали від Бога. Бо як ми розділяємо страждання Христові, так і втіха приходить до нас через Христа. Якщо ми страждаємо і терпимо скорботу, то це заради втіхи вашої і спасіння. Якщо ми втішені, то це через вашу втіху. Вона допомагає вам витерпіти ті страждання, які терпимо і ми.» 📖 2 Кор. 1:3-6

«Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» 📖 Мт.‬ ‭5‬:‭11,12‬
‭‭«А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів. Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!... Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.» 📖Луки 18:9-14
«Тому, хто думає, що стоїть, нехай дивиться, щоб не впав» 📖 1 Кор. 10:12« Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми» 📖 Мт.‬ ‭20‬:‭16‬ ‭ «Бо багато покликаних, але мало вибраних”» 📖 Мт.‬ ‭22‬:‭14‬ ‭

Автор: Генріх Ванеса

«Пробачаю»

Відпускай сміливо всі образи
І стань за своє серце у пролом.
У свою адресу не приймай брехливі фрази
І не будь водимий злом.

На прокляття, ненависть і заздрість,
Благословляй смиренно, в простоті.
Відповідати злом на зло - це слабкість,
А ти будь сильним у Христі.

Бережи свої вуста від злого,
Не бери на себе чорний гріх.
Не вкуси плода гіркого,
Не повторюй помилок старих.

Не суди людей, що потопають
В облудних беззаконнях і брудних.
Адже всі на світі знають -
Кожен відповість за власний гріх.

Сіяти брехню, лукавство і зневагу -
Притаманно для людей.
Та пам’ятай про вірність Богу.
Всі плітки - це яд, а не єлей.

Пробачай людей, які цього не заслужили.
Милість, терпеливість прояви в ділах.
Як лицемірно на тебе наговорили -
Їм Бог Суддя і помста у Його руках.

Настане час і весь твій біль
Господь оберне в силу.
Бо помста - це не наша ціль,
Не забирай гріхи свої в могилу.

Ісус учив любов’ю покривати
Усю злобу, невірство, гріх.
Учив, що треба пробачати
Закинувши образи за поріг.

Господь перший нам гріхи пробачив,
Він на ділі любов показав,
Щоб кожен Його побачив
І серцем своїм пізнав.

Ми можемо тоді прощати,
Коли бачимо, як Бог пробачив нам.
Це наш вибір біль відпускати,
Віддавати усе небесам.

У прихованій, таємній кімнаті,
Молитва ллється в тиші.
Як по Божій прощаємо благодаті,
Тоді, відчуваємо спокій в душі.

Навчися тих прощати,
Хто залишив після себе шрам.
Перестань чужі гріхи пам’ятати,
Тоді й Господь тобі пробачить Сам.

Автор: Генріх Ванеса 🤍

Видео «Пробачаю» канала Ванеса Генріх