Генріх Ванеса - «Досконала любов»

Немає нічого неможливого для того, хто любить.

Так багато самотніх душ,
До кінця не пізнавших Бога…
Життя заплямований аркуш
Пише безбожна, крива дорога.

Хід думок базується так,
Як диктує цей світ.
Відмінний в усіх смак,
Та не такий, як вчить Заповіт.

Бога думками зраджують,
Пильність свою втрачають,
Словами Його зневажають
Духовно вмирають і Закон забувають.

Багато людей засуджують,
Обманюють, заздрять, падають,
Крові чужої жадають,
А потім самотні страждають.

І вони ходять кругами:
Розкидаються брудними словами,
Загружені своїми гріхами
Вмивають обличчя сльозами.

Не вистачає духу чи сили
Самостійно перебороти гріх,
А пізніше наслідками страшними
Люди мучать себе, рідних, чужих.

Тому, можна мати форму людини,
Але не бути нею по-суті.
Можна вести себе як тварини
І довго бути до гріха прикуті.

Не нам засуджувати,
Але НАМ любити і прощати усіх.
Про спасіння розказувати,
Молитися за добрих і злих.

Ненависть - це не про Бога;
Він учить любить ворогів.
Хоч з ними різна у нас дорога,
Та Господь - Творець чуд і див.

Я думаю, нам треба краще молитись,
Якщо не можем любити усіх.
Від Ісуса нам треба вчитись,
Щоб не заробити нечайно гріх.

Я хочу, щоб ми сьогодні
Дивилися на образ Христа,
Щоб не були ми духовно голодні,
А щоб наповнила серце хвала.

Знаю, зараз багато втрачено,
Безліч покалічених життів,
І ніхто не просить за це пробачення,
Та ми маєм, як Ісус, любить своїх ворогів.

Я знаю, що важко проходити грози,
Переступати себе,
Коли на обличчі сльози
І лихо ніяк не мине.

Як часто в житті ми падали
І залишались зовсім безсилі,
Самотні кричали і плакали
На порожній пустій могилі.

А Бог і тоді був поруч,
Підкріпляв наш самотній дух.
Піднімаючи очі вгору,
Ми бачили, як вітер вщух.

Але питання в душі залишались:
Як полюбити своїх ворогів?
Ми так довго вагались,
Та любов вище усіх почуттів.

Боже, допоможи любити людей,
Якщо навіть вони озвіріли.
Не відведи Господь своїх очей
І дай мені великої сили.

Якщо це випробування,
То поможи його пройти,
Я знаю, що це страждання
Допоможе духовно рости.

Допоможи пробачати,
Навіть якщо дуже болить,
Усе забувати і відпускати,
Коли душа не мовчить.

Люби так, як любить Бог,
І думай так, як думає Він.
Багато тоді перемог
Отримаєш після війн.

Але як думати так, як Бог?
І як жити так, як хотів би Він?
Це не легко, коли є ворог,
Та в мирі залишайся з усім.

Полюбити - означає пробачити,
Відкинути в сторону страх.
І на власні очі побачити,
Як Господь працює в серцях.

Безмежна Божа любов
Жертвує і пробачає,
Все терпить та покриває.
Ніколи не висихає.

Ні з ким не воює, не розлучає.
Любов змінює, об’єднує і чарує.
Справжня любов не вгасає,
Просто існує, живе і літає.

Досконала любов працює;
Наші душі вона будує,
Дихає і надихає,
Весь пил вимітає.

А дощ благодаті одинаково падає,
І сонце світить на нас усіх.
Природа чудесна кожне око радує,
І спасіння дано для всіх.

Якщо ти хочеш пізнати Бога -
То пізнай Його досконалу любов.
Нехай буде чиста твоя дорога,
Щоб ключ до спасіння на ній ти знайшов.

Тому, мій милий друже,
Бережи своє серце від зла.
До вічності ти не стався байдуже,
Нехай твою душу наповнять хороші діла.

Автор: Генріх Ванеса 🤍

Видео Генріх Ванеса - «Досконала любов» канала Ванеса Генріх