Правовідносини
00:00 Вступ
2:36 Поняття правовідносини
21:36 Юридичні факти
40:02 Структура правовідносин
Інтернет-ресурси з дисципліни "Теорія держави та права (ТДП)":
Група Теорія держави і права (ТДП) https://vk.com/theoryofstateandlaw
Група Теорія держави та права (ТДП) Телеграм https://t.me/theoryofstateandlawtgp
Індивідуальні консультації з дисципліни "Теорія держави і права (ТДП)" https://docs.google.com/document/d/1MTGZ8hYzQRqeRNrYTBW52hzVM7VbNsoDJxY5NT80bIE/edit
1. Поняття правовідносини
Право проявляє себе у трьох основних формах: свідомості людей (правосвідомості – психологічна школа права Л. Петражицького), юридичних нормах (правове регулювання – позитивна школа права Г. Кельзена) та правових відносинах (соціологічна школа права О. Ерліха), – що складаються в результаті реалізації правових норм. У цьому сенсі правовідносини виступають як правова форма інших суспільних відносин: політичних, економічних, соціальних, духовно-культурних тощо. відтворення та повторюваності життя вимагають надання певної юридичної форми.
Ставлення - одне ставитись до іншого. Людина – це відношення однієї частини (розумної) до іншої (підсвідомість, совість тощо).
Соціальне ставлення - ставлення однієї людини до іншої.
Правовідносини – вид соціальних відносин.
До ознак правовідносин відносяться:
- правовідносини є різновид суспільних відносин, зумовлених, специфікою сфери суспільного життя, в якій вони виникають, а також особливостями самого права як регулятора життєдіяльності суспільства. Відповідно, виділяються:
а) відносини, які мають своїм матеріальним змістом політичні, економічні та інші види людської діяльності;
б) відносини, що виникають як процес і результат суто правової діяльності (наприклад, дії слідчого у кримінальній справі, розгляд справ у судах тощо);
- Правовідносини врегульовані нормами права;
- правовідносини носять вольовий характер: по-перше, у яких реалізується виражена у нормах права воля держави; по-друге, для їх виникнення, зміни та припинення необхідна воля учасників;
- правовідносини являють собою двосторонній правовий зв'язок з наявністю кореспондуючих прав та обов'язків суб'єктів, що регламентують їхню поведінку по відношенню один до одного (мають представницько-зобов'язуючий характер);
- правовідносини, як і юридичні норми, на основі яких вони виникають, знаходяться під охороною, захистом та контролем держави; інші суспільні відносини такого захисту чи контролю не мають.
Резюмуючи викладене, можна сформулювати наступне визначення: правові відносини - вид суспільних відносин, врегульованих правовими нормами, що знаходяться під охороною держави, учасники яких виступають носіями взаємних прав і обов'язків.
Класифікація правовідносин здійснюється:
- За характером зв'язку між суб'єктами (загальні та конкретні);
- за ступенем визначеності суб'єктів (абсолютні та відносні);
- за соціальним призначенням (регулятивні та охоронні);
- з предмета правового регулювання (конституційно-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінальні, трудові тощо);
- за характером регулюючих норм (матеріальні та процесуальні);
- за складом суб'єктів (прості – між двома суб'єктами, та складні – між декількома чи необмеженою кількістю суб'єктів);
- за часом дії (короткочасні та тривалі (довготривалі));
- за спрямованістю (регулятивні/охоронні).
2. Юридичні факти
Правовідносини виникають, змінюються і припиняються виходячи з юридичних фактів – передбачених гіпотезами правових норм фактичних життєвих умов, ситуацій, обстоятельств.
За вольовою ознакою прийнято виділяти дві групи юридичних фактів: події та дії. Події - обставини, які не залежать від волі та свідомості людей, але здатні породити юридичні наслідки. Розрізняють події абсолютні (виникнення та розвиток яких не пов'язані з вольовою діяльністю та бажаннями учасників правовідносин – форс-мажор: стихійні лиха, епідемії, катастрофи, аварії; народження та смерть людини тощо) та відносні (виникають волею суб'єкта, але у подальшому відбуваються і розвиваються незалежно від неї – наприклад, бійка, внаслідок якої настала смерть людини). Дії - різновид юридичних фактів, які завжди пов'язані з вольовою діяльністю людей. Вони поділяються на правомірні та неправомірні.
Для низки правовідносин потрібно настання одного, а кількох юридичних фактів. Така сукупність називається фактичним (юридичним) складом.
3. Структура правовідносин
Структура будь-яких правовідносин включає такі елементи:
1) суб'єкти правовідносини;
2) об'єкт правовідносин.
#Роман_Мельниченко #тгп #теорія_держави_і_права #право #мельниченка #правознавство #просто_о_праві #підготовка_до_заліку #підготовка_до_іспиту #лекція #юриспруденція #юрист #вільний_юридичний_факультет #лекції_по_теорії
Видео Правовідносини канала Роман Мельниченко
2:36 Поняття правовідносини
21:36 Юридичні факти
40:02 Структура правовідносин
Інтернет-ресурси з дисципліни "Теорія держави та права (ТДП)":
Група Теорія держави і права (ТДП) https://vk.com/theoryofstateandlaw
Група Теорія держави та права (ТДП) Телеграм https://t.me/theoryofstateandlawtgp
Індивідуальні консультації з дисципліни "Теорія держави і права (ТДП)" https://docs.google.com/document/d/1MTGZ8hYzQRqeRNrYTBW52hzVM7VbNsoDJxY5NT80bIE/edit
1. Поняття правовідносини
Право проявляє себе у трьох основних формах: свідомості людей (правосвідомості – психологічна школа права Л. Петражицького), юридичних нормах (правове регулювання – позитивна школа права Г. Кельзена) та правових відносинах (соціологічна школа права О. Ерліха), – що складаються в результаті реалізації правових норм. У цьому сенсі правовідносини виступають як правова форма інших суспільних відносин: політичних, економічних, соціальних, духовно-культурних тощо. відтворення та повторюваності життя вимагають надання певної юридичної форми.
Ставлення - одне ставитись до іншого. Людина – це відношення однієї частини (розумної) до іншої (підсвідомість, совість тощо).
Соціальне ставлення - ставлення однієї людини до іншої.
Правовідносини – вид соціальних відносин.
До ознак правовідносин відносяться:
- правовідносини є різновид суспільних відносин, зумовлених, специфікою сфери суспільного життя, в якій вони виникають, а також особливостями самого права як регулятора життєдіяльності суспільства. Відповідно, виділяються:
а) відносини, які мають своїм матеріальним змістом політичні, економічні та інші види людської діяльності;
б) відносини, що виникають як процес і результат суто правової діяльності (наприклад, дії слідчого у кримінальній справі, розгляд справ у судах тощо);
- Правовідносини врегульовані нормами права;
- правовідносини носять вольовий характер: по-перше, у яких реалізується виражена у нормах права воля держави; по-друге, для їх виникнення, зміни та припинення необхідна воля учасників;
- правовідносини являють собою двосторонній правовий зв'язок з наявністю кореспондуючих прав та обов'язків суб'єктів, що регламентують їхню поведінку по відношенню один до одного (мають представницько-зобов'язуючий характер);
- правовідносини, як і юридичні норми, на основі яких вони виникають, знаходяться під охороною, захистом та контролем держави; інші суспільні відносини такого захисту чи контролю не мають.
Резюмуючи викладене, можна сформулювати наступне визначення: правові відносини - вид суспільних відносин, врегульованих правовими нормами, що знаходяться під охороною держави, учасники яких виступають носіями взаємних прав і обов'язків.
Класифікація правовідносин здійснюється:
- За характером зв'язку між суб'єктами (загальні та конкретні);
- за ступенем визначеності суб'єктів (абсолютні та відносні);
- за соціальним призначенням (регулятивні та охоронні);
- з предмета правового регулювання (конституційно-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінальні, трудові тощо);
- за характером регулюючих норм (матеріальні та процесуальні);
- за складом суб'єктів (прості – між двома суб'єктами, та складні – між декількома чи необмеженою кількістю суб'єктів);
- за часом дії (короткочасні та тривалі (довготривалі));
- за спрямованістю (регулятивні/охоронні).
2. Юридичні факти
Правовідносини виникають, змінюються і припиняються виходячи з юридичних фактів – передбачених гіпотезами правових норм фактичних життєвих умов, ситуацій, обстоятельств.
За вольовою ознакою прийнято виділяти дві групи юридичних фактів: події та дії. Події - обставини, які не залежать від волі та свідомості людей, але здатні породити юридичні наслідки. Розрізняють події абсолютні (виникнення та розвиток яких не пов'язані з вольовою діяльністю та бажаннями учасників правовідносин – форс-мажор: стихійні лиха, епідемії, катастрофи, аварії; народження та смерть людини тощо) та відносні (виникають волею суб'єкта, але у подальшому відбуваються і розвиваються незалежно від неї – наприклад, бійка, внаслідок якої настала смерть людини). Дії - різновид юридичних фактів, які завжди пов'язані з вольовою діяльністю людей. Вони поділяються на правомірні та неправомірні.
Для низки правовідносин потрібно настання одного, а кількох юридичних фактів. Така сукупність називається фактичним (юридичним) складом.
3. Структура правовідносин
Структура будь-яких правовідносин включає такі елементи:
1) суб'єкти правовідносини;
2) об'єкт правовідносин.
#Роман_Мельниченко #тгп #теорія_держави_і_права #право #мельниченка #правознавство #просто_о_праві #підготовка_до_заліку #підготовка_до_іспиту #лекція #юриспруденція #юрист #вільний_юридичний_факультет #лекції_по_теорії
Видео Правовідносини канала Роман Мельниченко
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
Логична ли 1 статья Конституции РФ? (тренинг)Источники муниципальной службыКого целесообразно взять для поддержки (Л. Кинжибало)Государственная и муниципальная служба в Конституционном правеч.3. ст. 31 Венской конвенции о праве международных договоров (герменевтика)Уголовное право за 6 минутПоезд на КазаньЧёрная пропагандаКухня юридических историйКак юристу не обмануть и не обманутьсяПонятие и источники судебной службыСуд присяжных как шанс на спасениеАдвокат-осведомительИсточники права международных договоровВ поиске юлиного счастьяКак оценить актуальность курса (В. Мовчун)Зачем Василию Шавину преподавание (Л. Кинжибало)Система дисциплины "Государственная и муниципальная служба в РФ"Колобок раскрытПамять юристаФизическая культура в средние века