#поетичний_карантин "Я бачила, як сонце прокидалось..", поетеса Неля Матвійчук

Я бачила, як сонце прокидалось,
Як ніжилося в променях воно,
В цей час чомусь мені здавалось,
Що так щасливе сонечко було.
Я бачила, як появлялися на небі зорі,
Як вірно так за місяцем плили,
Вони немов в безкраїм синім морі,
Як ті нестримні кораблі ішли.
Я бачила, як вчилося літати
Малесеньке пташатко із гнізда
І як підтримувала птаху мати,
Й найбільшою опорою йому була.
Я бачила, як із дрібної насінини
Ріс пагін кволенький такий,
Та як він пробивав земну твердиню,
Й доказував усім,що він міцний.
Мені здається, що аж так багато
Я бачила отих земних чудес,
Та все чомусь не можу я узнати,
Де ж бере силиотой кволий пагінець.
Як прокидається так рано сонце?
Чому так зранку радісне воно?
Чом заглядає у моє віконце?
Невже лиш щоб прогнати з дому тьму?
Чому так світять ніжно зорі
Й іскрять так небесні кораблі?
А птаха зовсім не боїться свеї долі-
Розкривши крила поринає у політ.
А може не потрібно все це узнавати?
Можливо справжній сенс життя у тім,
Щоб ми навчились свій шлях обирати
І прямувати впевнено по нім .
Можливо десь на трішки зупинитись,
Можливо десь пришвидшити ходу,
Не забувати, що життя треба любити
І зможемо здолати ми любу біду.

Видео #поетичний_карантин "Я бачила, як сонце прокидалось..", поетеса Неля Матвійчук канала Room Boom Book