ЗАСВИСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ - cossack march

"Засвистали козаченьки" — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай.Пісня стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані»[4]. Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню «Засвистали козаченьки» до своєї опери «Чорноморці» (1872). У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба».
Мару́ся Чура́й (1625—1653) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна.
За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір'ю в Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).(Вікіпедія)
Підтримати автора каналу за вже зроблені і майбутні роботи:
гривнею - https://privatbank.ua/sendmoney?payment=f15d5b5d63

Видео ЗАСВИСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ - cossack march канала EasternUkrainian