Праліс

Слова Богдана-Ігоря Антонича, музика Бута Олега, грає і співає Бут Олег, запис 30.08.2020

Впливаємо в соснове море, в сосновий шум, сосновий спів.
Над нами небо неозоре, над нами дах струнких верхів,
над нами віддихом глибоким парують оліясті пні.
І чуєш, як під твоїм кроком зростають зела запашні.

Тут не бажаєм більш нічого – обкутатися мохом сну,
в прапервісний природи морок, в прадавню впасти глибину.
Хай в нашім тілі, наче в соснах, густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і полум’я спливе й блакить.

Вростем у землю, наче сосни (лопоче лісу коругов).
Наллється в наші жили млосний рослинний сік – зелена кров.
Корінням вгрузнуть ноги в глину, долоні листям обростуть.
А бджоли до очей прилинуть і мед, мов з квітів, питимуть.

Уже не кров – важка олія в затвердлих ядрах набряка.
Немов малина, спіє мрія, солодка, пристрасна й п’янка.
Кущем черленим край дороги ростеш у шумі тишини.
Лиш олень – самець струнконогий полохливої шука сарни.

Видео Праліс канала Oleh But