Реформи Перікла в Афінах

#РеформиПерікла в Афінах
• #Афінськадемократія в 462-454 рр. до Р.Х. засвідчила як свою життєздатність, так і ефективність.
• війни – каталізатор внутрішнього розвитку Афін;
• Логіка внутрішньополітичних перетворень в Афінах цього успішного десятиліття (462-453 рр. до Р.Х.) – максимальне зрівняння в правах і фактичному становищі громадян.
• Станові та майнові обмеження для участі в управлінні полісом – анахронізм.
• Зусиллями Перікла та інших лідерів демократичної партії цей анахронізм було ліквідовано.
1. Ліквідація цензових обмежень
• майже всі магістратури стають доступними всім без винятку громадянам
• У 457 р. для всіх відкривається навіть посада архонта
• Арістотель: досить було заявити, що ти не фет – ніхто цього не перевіряв.
2. Подальше утвердження влади Закону
• він діє рівно щодо кожного
• посилення авторитету суду присяжних і розширення його повноважень – через відродження «суду по демах»
3. містофорія – платня за виконання громадянських обов’язків
• виконання магістратур стає доступним найбіднішому з громадян.
• Тільки посади, пов’язані з завідуванням казенними коштами, обмежуються майновим цензом
4. Закон про громадянство – 451/50 р.
• обмеження прав громадянства лише законним нащадкам обох батьків-громадян.
• удар по аристократичному етосу
• Широкі верстви демосу, не маючи "славного імені", не мали й широких родинних зв’язків за межами громадянської общини
• подальше утвердження монополії на права, захист політа в довколишньому світі.
• і підтримку політа матеріальними ресурсами.
• Поліс завжди ревно захищає виключність прав і привілеїв своїх громадян від можливого проникнення іноземців.
• Найвідчутніше це проявлялося в Спарті з її знаменитою ксенеласією.
• Але і в інших полісах практика утруднення доступу всім чужоземцям до громадянських прав і, відповідно, привілеїв є звичайною.
• І чим більше цих привілеїв, чим відчутніше ці переваги в усіх сферах (у тому числі і чи не в першу чергу в сфері матеріальній), тим ревніше захищає демос, простонароддя свій привілей доступу до них, свої переваги перед всіма «не-обраними».
• В Афінах доби Перікла, коли зростають і матеріальні статки демоса, намагання утруднити доступ до цих благ чужинців цілком зрозумілі.
• Так само ревно оборонятимуть свою виключність і римські громадяни.
• Так само ревно оберігають доступ до громадянства і демократії новітнього часу.
5. У руслі подальшої демократизації слід розглядати і зміни в процедурі заміщення магістратур.
• Започаткований ще реформою архонтату 488/7 р., жереб поступово запроваджується і при обранні інших посадовців.
• Показово, що згодом, вже після олігархічного перевороту, одним із перших кроків так званих тридцяти тиранів стане саме ліквідація жеребкування.
6. Демократичною мірою слід вважати і теорікон – роздачу грошей для відвідання театру
• Театр ще з постановки Фрініха «Взяття Мілета» перетворюється на справжній осередок суспільно-політичного життя.
• Театр перетворювався на одну з важливих полісних інституцій, і уможливлення його відвідин усіма без винятку громадян, – незалежно від їх статку, – важило не менше, аніж введення містофорії.
Значення «реформ Перікла»
• Подальше утвердження принципу полісу як громадянського колективу, де всі мають бути в ідеалі рівними.
• Якщо не в статках, то, принаймні, в рівності всіх перед Законом
• Демократія, зрештою, і є перш за все рівність всіх перед законом.
Афінська криза. Повернення Кімона і перемир’я в Першій Пелопоннеській війні. Завершення Греко-перських воєн (454-449 рр. до Р.Х.)
8. 454 р. до Р.Х. поклав край зовнішньополітичним успіхам Афін.
• Провал єгипетської експедиції і втрата Кіпру
• утрата позиці в Фессалії – і в усій Елладі!
• З тих пір вони поступово втрачають темп у своїх зовнішньополітичних змаганнях.
9. Зосередження на питаннях:
• внутрішньої політики – реформи
• розбудові Афін і афінської воєнної потуги
• реорганізації Делоської симмахії у властиво Афінську державу
• продовження війни з Персією – звільнення всіх еллінів!
10. Афіни потребували якщо не миру, то принаймні паузи в протистоянні зі Спартою
• в 451 р., відбувши остракізм, додому повернувся Кімон
• афіняни уповноважили цього давнього лаконофіла укласти мир.
• 451 р. – перемир’я на 5 років.
• компроміс: Спарта – визнавала афінську окупацію Мегариди, афіняни – відмовлялися від підтримки антиспартанських сил у Пелопоннесі.
11. 451 р. – поновлення протистояння з Персією
• Під керівництвом Кімона – похід до Єгипту та на Кіпр.
• Успішна експедиція на Кіпр завершується відвоюванням у 449 р. втраченого раніше острова. Проте смерть Кімона поклала край політиці, в основі якої знаходився популярний лозунг «захисту Еллади від варварів». До царя для переговорів було споряджене посольство одного з родичів Перікла, Каллія; Каллієвим миром, про який ішлося вище, і завершуються греко-перські війни. Навіть величезний штраф у 50 талантів, до якого присудили Каллія після його повернення в Афіни, не призвів до їх поновлення.

Видео Реформи Перікла в Афінах канала Viktor Stavnyuk