ВСТУП до курсу ІСТОРІЯ РИМУ Лекцію читає Віктор Ставнюк
ВСТУП до курсу #ІСТОРІЯРИМУ Лекцію читає #ВікторСтавнюк
I. Історія Стародавнього Риму як складова історії античної цивілізації
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову
III. Хронологічні рамки та періодизація Історії Стародавнього Риму
1. О. Шпенглер, А. Тойнбі – це лише кризова стадія античної цивілізації
римляни нездатні до самостійної духовної творчості
запозичили у греків всі науки і мистецтва: філософію, історіографію, поезію тощо – навіть на рівні термінів, наративів
творчість – в суто утилітарній, технічній сфері:
будівництво та архітектура
Акведуки, мости і дороги, цирки і терми, грандіозні укріплення тощо
сільське господарство
практикуми Катона, Варрона та Колумелли
військова сфера – теорія і практика
творчість – в державницькій сфері:
римська республіка (Res Publica Populi Romani), імперія (Imperium Romanum), що охоплювала все Середземномор’я : mare nostrum
творчість – створення системи римського права
юридична база під ідеали і цінності республіки
вперше дала світові чітке поняття про суб’єктів права
розмежувала область приватного і область публічного права
заклала основи громадянського (а не царського тощо) судового процесу, які і досі знаходяться в основі сучасних правничих систем
2. Самі римляни теж усвідомлювали свою вторинність і залежність у культурній сфері від греків
греки – вчителі своїх переможців римлян: Graecia capta ferum victorem cepit et artes
Intulit agresti Latio (Hor., Epist. II 1, 156)
ознайомчі екскурсії молоді в Грецію
всі науки і вся освіта в Римі – грецькою мовою
мова науки – грецька мова
Ціцерон – популяризація латини
Вергілій (Енеїда, 6, 847-853):
«Інші зуміють, ніжніші, істоти з міді кувати;
Вірю, що з мармуру навіть добудуть живії обличчя;
Кращі промовці з них будуть в судах; вони неба кружіння
Циркулем визначать, скажуть, ясним коли сходити зорям.
Запам ятай, римлянине! Ти владно вестимеш народи.
Будуть мистецтва твої встановляти умови для миру,
Милувать, хто підкоривсь, і мечем підкорять непокірних»
Excudent alii spirantia mollius aera
(credo equidem), vivos ducent de marmore vultus,
orabunt causas melius, caelique meatus
describent radio et surgentia sidera dicent:
tu regere imperio populos, Romane, memento
(hae tibi erunt artes), pacique imponere morem,
parcere subiectis et debellare superbos.
3. Більшість – Рим у багатьох відношеннях розвинув основні риси грецької цивілізації
в основі Риму – теж основний соціально-політичний, економічний та культурний феномен – античний поліс у формі римської цивітас (civitas)
римська імперія – значною мірою на основі теорії та практики елліністичних монархій
римська духовна культура – під впливами культури Еллади
в цілому ж, Рим = подальший розвиток того європейського начала, яке кардинально відрізняє Європу від іншого світу
для Риму характерні всі ті особливості, які ми визначали для античності загалом
• Що ж ми розуміємо під Історією Стародавнього Риму?
• Сам Рим – римська цивітас в центрі Апеннінського півострову, колиски Риму
• з III ст. – Апеннінський півострів
• з II ст. – все Середземномор’я та довколишні регіони
• колиска – Апеннінський півострів
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову.
1. Апеннінський півострів – один із трьох європейських півостровів Середземномор’я
• здавна греки знали його як багату землю: Італія – vitulus, vitula – телятко, теличка
• умови для розвитку скотарства та с/г загалом
• наявність природних копалин – самодостатність Італії – колонізація не зовнішня, а внутрішня
• але: раннє освоєння греками Великої Греції а Карфагеном – островів (Сицилії, Сардинії, Корсики) – розвиток власне італійських племен у затінку їх потужних сусідів.
2. Все це в комплексі – повільні темпи розвитку власне італіків.
• але: в цьому свої переваги – коли греки та Карфаген досягли найвищого злету і згодом попала у смугу кризи – Італія досягала свого апогею
• перехід стратегічної ініціативи до пасіонарного Риму.
3. Населення – дуже строкате
• II тис. – аборигени (ab origine), у т.ч. й етруски
• етруски – туски – тіррени: творці першої власне апеннінської цивілізації
• три теорії походження етрусків
• Геродот: лідійці через голод на чолі з Тірреном, сином царя
• Гелланік Лесбоський – пеласги, аборигени Греції, витіснені еллінами
• Діонісій Галікарнасський – аборигени
• Argumuntum a bovibus
• “цивілізація мертвих”, що склалася у першій половині I тис. до Р.Х.
• багатий комплекс некрополів – «здається, що етруски тільки те й робили, що готувалися до загробного життя»
• галли – кельти: інсурби, ценомани, бойї, сенони
• з’явилися в Х ст. і витіснили етрусків
• войовничість галлів – “страх галатів небес, що розверзалися зливою зірок”
• італіки – вся Центральна та частина Південної Італії
• умбри, піцени, екви, вольски, оски, герніки, самніти, сабіни, латини тощо
• іллірійці
• греки – ще з II тис. до Р.Х.
• пунійці островів – вихідці з Фінікії
• всі вони брали участь у вибудові римської цивілізації
Видео ВСТУП до курсу ІСТОРІЯ РИМУ Лекцію читає Віктор Ставнюк канала Viktor Stavnyuk
I. Історія Стародавнього Риму як складова історії античної цивілізації
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову
III. Хронологічні рамки та періодизація Історії Стародавнього Риму
1. О. Шпенглер, А. Тойнбі – це лише кризова стадія античної цивілізації
римляни нездатні до самостійної духовної творчості
запозичили у греків всі науки і мистецтва: філософію, історіографію, поезію тощо – навіть на рівні термінів, наративів
творчість – в суто утилітарній, технічній сфері:
будівництво та архітектура
Акведуки, мости і дороги, цирки і терми, грандіозні укріплення тощо
сільське господарство
практикуми Катона, Варрона та Колумелли
військова сфера – теорія і практика
творчість – в державницькій сфері:
римська республіка (Res Publica Populi Romani), імперія (Imperium Romanum), що охоплювала все Середземномор’я : mare nostrum
творчість – створення системи римського права
юридична база під ідеали і цінності республіки
вперше дала світові чітке поняття про суб’єктів права
розмежувала область приватного і область публічного права
заклала основи громадянського (а не царського тощо) судового процесу, які і досі знаходяться в основі сучасних правничих систем
2. Самі римляни теж усвідомлювали свою вторинність і залежність у культурній сфері від греків
греки – вчителі своїх переможців римлян: Graecia capta ferum victorem cepit et artes
Intulit agresti Latio (Hor., Epist. II 1, 156)
ознайомчі екскурсії молоді в Грецію
всі науки і вся освіта в Римі – грецькою мовою
мова науки – грецька мова
Ціцерон – популяризація латини
Вергілій (Енеїда, 6, 847-853):
«Інші зуміють, ніжніші, істоти з міді кувати;
Вірю, що з мармуру навіть добудуть живії обличчя;
Кращі промовці з них будуть в судах; вони неба кружіння
Циркулем визначать, скажуть, ясним коли сходити зорям.
Запам ятай, римлянине! Ти владно вестимеш народи.
Будуть мистецтва твої встановляти умови для миру,
Милувать, хто підкоривсь, і мечем підкорять непокірних»
Excudent alii spirantia mollius aera
(credo equidem), vivos ducent de marmore vultus,
orabunt causas melius, caelique meatus
describent radio et surgentia sidera dicent:
tu regere imperio populos, Romane, memento
(hae tibi erunt artes), pacique imponere morem,
parcere subiectis et debellare superbos.
3. Більшість – Рим у багатьох відношеннях розвинув основні риси грецької цивілізації
в основі Риму – теж основний соціально-політичний, економічний та культурний феномен – античний поліс у формі римської цивітас (civitas)
римська імперія – значною мірою на основі теорії та практики елліністичних монархій
римська духовна культура – під впливами культури Еллади
в цілому ж, Рим = подальший розвиток того європейського начала, яке кардинально відрізняє Європу від іншого світу
для Риму характерні всі ті особливості, які ми визначали для античності загалом
• Що ж ми розуміємо під Історією Стародавнього Риму?
• Сам Рим – римська цивітас в центрі Апеннінського півострову, колиски Риму
• з III ст. – Апеннінський півострів
• з II ст. – все Середземномор’я та довколишні регіони
• колиска – Апеннінський півострів
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову.
1. Апеннінський півострів – один із трьох європейських півостровів Середземномор’я
• здавна греки знали його як багату землю: Італія – vitulus, vitula – телятко, теличка
• умови для розвитку скотарства та с/г загалом
• наявність природних копалин – самодостатність Італії – колонізація не зовнішня, а внутрішня
• але: раннє освоєння греками Великої Греції а Карфагеном – островів (Сицилії, Сардинії, Корсики) – розвиток власне італійських племен у затінку їх потужних сусідів.
2. Все це в комплексі – повільні темпи розвитку власне італіків.
• але: в цьому свої переваги – коли греки та Карфаген досягли найвищого злету і згодом попала у смугу кризи – Італія досягала свого апогею
• перехід стратегічної ініціативи до пасіонарного Риму.
3. Населення – дуже строкате
• II тис. – аборигени (ab origine), у т.ч. й етруски
• етруски – туски – тіррени: творці першої власне апеннінської цивілізації
• три теорії походження етрусків
• Геродот: лідійці через голод на чолі з Тірреном, сином царя
• Гелланік Лесбоський – пеласги, аборигени Греції, витіснені еллінами
• Діонісій Галікарнасський – аборигени
• Argumuntum a bovibus
• “цивілізація мертвих”, що склалася у першій половині I тис. до Р.Х.
• багатий комплекс некрополів – «здається, що етруски тільки те й робили, що готувалися до загробного життя»
• галли – кельти: інсурби, ценомани, бойї, сенони
• з’явилися в Х ст. і витіснили етрусків
• войовничість галлів – “страх галатів небес, що розверзалися зливою зірок”
• італіки – вся Центральна та частина Південної Італії
• умбри, піцени, екви, вольски, оски, герніки, самніти, сабіни, латини тощо
• іллірійці
• греки – ще з II тис. до Р.Х.
• пунійці островів – вихідці з Фінікії
• всі вони брали участь у вибудові римської цивілізації
Видео ВСТУП до курсу ІСТОРІЯ РИМУ Лекцію читає Віктор Ставнюк канала Viktor Stavnyuk
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
![Архаїчний період Криза патріархального ладу Лекцію читає Віктор Ставнюк](https://i.ytimg.com/vi/X5_osex_VgQ/default.jpg)
![Завершення Греко перських воєн і заснування Афінського морського союзу](https://i.ytimg.com/vi/ShSvmOKiN3Y/default.jpg)
![Рим перших царів – Етруська династія – Лекцію читає Віктор Ставнюк](https://i.ytimg.com/vi/hO7iSK8uzNk/default.jpg)
![Лірика архаїчної доби Поет і поліс](https://i.ytimg.com/vi/l4a5femJ2vQ/default.jpg)
![Aoristus I Activi Приклади відмінювання Лекцію читає Віктор Ставнюк](https://i.ytimg.com/vi/5ceeJYXQaF4/default.jpg)
![Давньогрецька мова. Фонетика: голосні звуки і придих](https://i.ytimg.com/vi/P7XLNtCT144/default.jpg)
![ЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics Ἠθικὰ Νικομάχεια Етос Геро](https://i.ytimg.com/vi/BJe7rCw6AxQ/default.jpg)
![Віктор Ставнюк Основи давньогрецької мови Praesens Imperfectum Indicativi Activi](https://i.ytimg.com/vi/xjRX3JVJ9Mk/default.jpg)
![Praesens et Imperfectum medii-passivi](https://i.ytimg.com/vi/3S7Evcmo-0w/default.jpg)
![Афіни за часів Пентеконтаетії](https://i.ytimg.com/vi/JYLPrnn68Us/default.jpg)
![Історія Давньої Греції і Риму Вступ ІІІ а](https://i.ytimg.com/vi/05Ik3i6F5yc/default.jpg)
![Dies Natalis Urbis Romae Exegi monumentum](https://i.ytimg.com/vi/koyHFonziXU/default.jpg)
![#Давньогрецькамова #Futurum I activi medii et passivi. #Participia](https://i.ytimg.com/vi/O8RYtg-BY9Y/default.jpg)
![Похід Ксеркса 480 р до Р Х Фермопіли, Саламін, Платеї](https://i.ytimg.com/vi/SVuWCcp7KKI/default.jpg)
![Віктор Ставнюк Основи давньогрецької мови Артикль Перша відміна іменників](https://i.ytimg.com/vi/c4w_dsGnzfU/default.jpg)
![Латинська мова Lingua Latina Наголос Лекцію читає Віктор Ставнюк](https://i.ytimg.com/vi/MjMal0QeNVw/default.jpg)
![Чому варто поступати до магістратури в КНУ імені Тараса Шевченка](https://i.ytimg.com/vi/zQX59donymU/default.jpg)
![Девятнадцать древних стихотворений](https://i.ytimg.com/vi/GVUJG2KBiCk/default.jpg)
![Реформи Перікла в Афінах](https://i.ytimg.com/vi/cBG6EYZeJXA/default.jpg)
![ЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics Ἠθικὰ Νικομάχεια Ставнюк](https://i.ytimg.com/vi/j_zj_Ntb3fw/default.jpg)