Загрузка страницы

ВСТУП до курсу ІСТОРІЯ РИМУ Лекцію читає Віктор Ставнюк

ВСТУП до курсу #ІСТОРІЯРИМУ Лекцію читає #ВікторСтавнюк
I. Історія Стародавнього Риму як складова історії античної цивілізації
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову
III. Хронологічні рамки та періодизація Історії Стародавнього Риму
1. О. Шпенглер, А. Тойнбі – це лише кризова стадія античної цивілізації
 римляни нездатні до самостійної духовної творчості
 запозичили у греків всі науки і мистецтва: філософію, історіографію, поезію тощо – навіть на рівні термінів, наративів
 творчість – в суто утилітарній, технічній сфері:
 будівництво та архітектура
 Акведуки, мости і дороги, цирки і терми, грандіозні укріплення тощо
 сільське господарство
 практикуми Катона, Варрона та Колумелли
 військова сфера – теорія і практика
 творчість – в державницькій сфері:
 римська республіка (Res Publica Populi Romani), імперія (Imperium Romanum), що охоплювала все Середземномор’я : mare nostrum
 творчість – створення системи римського права
 юридична база під ідеали і цінності республіки
 вперше дала світові чітке поняття про суб’єктів права
 розмежувала область приватного і область публічного права
заклала основи громадянського (а не царського тощо) судового процесу, які і досі знаходяться в основі сучасних правничих систем
2. Самі римляни теж усвідомлювали свою вторинність і залежність у культурній сфері від греків
 греки – вчителі своїх переможців римлян: Graecia capta ferum victorem cepit et artes
Intulit agresti Latio (Hor., Epist. II 1, 156)
 ознайомчі екскурсії молоді в Грецію
 всі науки і вся освіта в Римі – грецькою мовою
 мова науки – грецька мова
 Ціцерон – популяризація латини
 Вергілій (Енеїда, 6, 847-853):
«Інші зуміють, ніжніші, істоти з міді кувати;
Вірю, що з мармуру навіть добудуть живії обличчя;
Кращі промовці з них будуть в судах; вони неба кружіння
Циркулем визначать, скажуть, ясним коли сходити зорям.
Запам ятай, римлянине! Ти владно вестимеш народи.
Будуть мистецтва твої встановляти умови для миру,
Милувать, хто підкоривсь, і мечем підкорять непокірних»
Excudent alii spirantia mollius aera
(credo equidem), vivos ducent de marmore vultus,
orabunt causas melius, caelique meatus
describent radio et surgentia sidera dicent:
tu regere imperio populos, Romane, memento
(hae tibi erunt artes), pacique imponere morem,
parcere subiectis et debellare superbos.
3. Більшість – Рим у багатьох відношеннях розвинув основні риси грецької цивілізації
 в основі Риму – теж основний соціально-політичний, економічний та культурний феномен – античний поліс у формі римської цивітас (civitas)
 римська імперія – значною мірою на основі теорії та практики елліністичних монархій
 римська духовна культура – під впливами культури Еллади
 в цілому ж, Рим = подальший розвиток того європейського начала, яке кардинально відрізняє Європу від іншого світу
 для Риму характерні всі ті особливості, які ми визначали для античності загалом
• Що ж ми розуміємо під Історією Стародавнього Риму?
• Сам Рим – римська цивітас в центрі Апеннінського півострову, колиски Риму
• з III ст. – Апеннінський півострів
• з II ст. – все Середземномор’я та довколишні регіони
• колиска – Апеннінський півострів
II. Природні умови та населення Апеннінського півострову.
1. Апеннінський півострів – один із трьох європейських півостровів Середземномор’я
• здавна греки знали його як багату землю: Італія – vitulus, vitula – телятко, теличка
• умови для розвитку скотарства та с/г загалом
• наявність природних копалин – самодостатність Італії – колонізація не зовнішня, а внутрішня
• але: раннє освоєння греками Великої Греції а Карфагеном – островів (Сицилії, Сардинії, Корсики) – розвиток власне італійських племен у затінку їх потужних сусідів.
2. Все це в комплексі – повільні темпи розвитку власне італіків.
• але: в цьому свої переваги – коли греки та Карфаген досягли найвищого злету і згодом попала у смугу кризи – Італія досягала свого апогею
• перехід стратегічної ініціативи до пасіонарного Риму.
3. Населення – дуже строкате
• II тис. – аборигени (ab origine), у т.ч. й етруски
• етруски – туски – тіррени: творці першої власне апеннінської цивілізації
• три теорії походження етрусків
• Геродот: лідійці через голод на чолі з Тірреном, сином царя
• Гелланік Лесбоський – пеласги, аборигени Греції, витіснені еллінами
• Діонісій Галікарнасський – аборигени
• Argumuntum a bovibus
• “цивілізація мертвих”, що склалася у першій половині I тис. до Р.Х.
• багатий комплекс некрополів – «здається, що етруски тільки те й робили, що готувалися до загробного життя»
• галли – кельти: інсурби, ценомани, бойї, сенони
• з’явилися в Х ст. і витіснили етрусків
• войовничість галлів – “страх галатів небес, що розверзалися зливою зірок”
• італіки – вся Центральна та частина Південної Італії
• умбри, піцени, екви, вольски, оски, герніки, самніти, сабіни, латини тощо
• іллірійці
• греки – ще з II тис. до Р.Х.
• пунійці островів – вихідці з Фінікії
• всі вони брали участь у вибудові римської цивілізації

Видео ВСТУП до курсу ІСТОРІЯ РИМУ Лекцію читає Віктор Ставнюк канала Viktor Stavnyuk
Показать
Комментарии отсутствуют
Введите заголовок:

Введите адрес ссылки:

Введите адрес видео с YouTube:

Зарегистрируйтесь или войдите с
Информация о видео
14 апреля 2021 г. 2:45:13
00:58:07
Другие видео канала
Архаїчний період  Криза патріархального ладу  Лекцію читає Віктор СтавнюкАрхаїчний період Криза патріархального ладу Лекцію читає Віктор СтавнюкЗавершення Греко перських воєн і заснування Афінського морського союзуЗавершення Греко перських воєн і заснування Афінського морського союзуРим перших царів – Етруська династія – Лекцію читає Віктор СтавнюкРим перших царів – Етруська династія – Лекцію читає Віктор СтавнюкЛірика архаїчної доби Поет і полісЛірика архаїчної доби Поет і полісAoristus I Activi Приклади відмінювання Лекцію читає Віктор СтавнюкAoristus I Activi Приклади відмінювання Лекцію читає Віктор СтавнюкДавньогрецька мова. Фонетика: голосні  звуки і придихДавньогрецька мова. Фонетика: голосні звуки і придихЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics  Ἠθικὰ Νικομάχεια Етос ГероЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics Ἠθικὰ Νικομάχεια Етос ГероВіктор Ставнюк   Основи давньогрецької мови  Praesens Imperfectum Indicativi ActiviВіктор Ставнюк Основи давньогрецької мови Praesens Imperfectum Indicativi ActiviPraesens et Imperfectum medii-passiviPraesens et Imperfectum medii-passiviАфіни за часів ПентеконтаетіїАфіни за часів ПентеконтаетіїІсторія Давньої Греції і Риму Вступ ІІІ аІсторія Давньої Греції і Риму Вступ ІІІ аDies Natalis Urbis Romae Exegi monumentumDies Natalis Urbis Romae Exegi monumentum#Давньогрецькамова #Futurum I activi medii et passivi. #Participia#Давньогрецькамова #Futurum I activi medii et passivi. #ParticipiaПохід Ксеркса 480 р  до Р Х  Фермопіли, Саламін, ПлатеїПохід Ксеркса 480 р до Р Х Фермопіли, Саламін, ПлатеїВіктор Ставнюк   Основи давньогрецької мови  Артикль  Перша відміна іменниківВіктор Ставнюк Основи давньогрецької мови Артикль Перша відміна іменниківЛатинська мова Lingua Latina Наголос Лекцію читає Віктор СтавнюкЛатинська мова Lingua Latina Наголос Лекцію читає Віктор СтавнюкЧому варто поступати до магістратури в КНУ імені Тараса ШевченкаЧому варто поступати до магістратури в КНУ імені Тараса ШевченкаДевятнадцать древних стихотворенийДевятнадцать древних стихотворенийРеформи Перікла в АфінахРеформи Перікла в АфінахЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics  Ἠθικὰ Νικομάχεια СтавнюкЕТИКА НІКОМАХОВА Nicomachean Ethics Ἠθικὰ Νικομάχεια Ставнюк
Яндекс.Метрика