Як працює житомирський Центр захисту тварин під час війни
Війна, евакуація, розлука з рідними і тривоги. Усе це торкнулося не лише людей. Ми поїхали у Житомирський центр захисту тварин, щоб послухати історії про чотирилапих і тих, хто про них піклується.
Керівниця Центру Олександра Мельник розповіла, як собаки реагували на вибухи і сирени.
«Собаки по-своєму гавкали і вили навіть за декілька хвилин до тривоги. І я вже в той момент починала збиратися. І, коли я стояла на виході з рюкзаком, починалася тривога. Були тварини, які лякалися, ми давали заспокійливі, але бували і такі, яким було все одно. Коли найбільш близько літали, вони притихали, наче тут нема жодної собаки. Я так розумію, що вони боялися, але не хотіли показувати, що тут хтось є, якось привертати увагу.
З початком війни Олександра переїхала у Центр захисту тварин, щоб піклуватися про своїх підопічних.
«За декілька днів до початку повномасштабної війни якось інтуїтивно щось відчувала, збирала речі в квартирі і 24-го лютого переїхала на роботу з котиком. В першу чергу було досить страшно, було складно зібрати себе до купи, враховуючи, що був і персонал, багато дуже тварин у нас на підприємстві, було мало часу на прийняття цієї ситуації», - розповідає вона.
Олександра вирішила власним прикладом показувати команді, що не потрібно боятися, а варто зберігати спокій і бути сильними.
«Велика шана моїм доглядальницям, які приходили, працювали і пішки добиралися до роботи. Ми разом пережили і тривоги, і військові атаки. Завдяки постійній, майже цілодобовій роботі не було часу на якісь дурні думки», - говорить Олександра.
Зараз у Центрі захисту тварин живе 26 тварин. 15 собак після початку війни евакуювали до ЄС.
«У нас була частина тварин з інвалідністю. Якщо відкрити вольєри, вони б навіть не вийшли самі. Тому, коли мені запропонували їх забрати за кордон, і на прийняття цього рішення у мене була включно година… Тварини прожили у нас 5 років, це вже наші рідні душі, і година – або «так», або «ні». Ми прийняли це рішення. Я не жалкую. 15 тварин ми евакуювали в Польщу. Вони в дуже класних умовах знаходяться», - розповіла Олександра Мельник.
Після цього команда центру вирішила допомагати іншим тваринам. Так у Житомир привезли 5 тварин з Бородянки. Бідолашних тварин зачиненими у вольєрах залишила керівниця притулку. Собаки місяць пробули зачинені, але вціліли, зараз у Житомирі проходять реабілітацію після пережитого.
Видео Як працює житомирський Центр захисту тварин під час війни канала Війна Житомирщина
Керівниця Центру Олександра Мельник розповіла, як собаки реагували на вибухи і сирени.
«Собаки по-своєму гавкали і вили навіть за декілька хвилин до тривоги. І я вже в той момент починала збиратися. І, коли я стояла на виході з рюкзаком, починалася тривога. Були тварини, які лякалися, ми давали заспокійливі, але бували і такі, яким було все одно. Коли найбільш близько літали, вони притихали, наче тут нема жодної собаки. Я так розумію, що вони боялися, але не хотіли показувати, що тут хтось є, якось привертати увагу.
З початком війни Олександра переїхала у Центр захисту тварин, щоб піклуватися про своїх підопічних.
«За декілька днів до початку повномасштабної війни якось інтуїтивно щось відчувала, збирала речі в квартирі і 24-го лютого переїхала на роботу з котиком. В першу чергу було досить страшно, було складно зібрати себе до купи, враховуючи, що був і персонал, багато дуже тварин у нас на підприємстві, було мало часу на прийняття цієї ситуації», - розповідає вона.
Олександра вирішила власним прикладом показувати команді, що не потрібно боятися, а варто зберігати спокій і бути сильними.
«Велика шана моїм доглядальницям, які приходили, працювали і пішки добиралися до роботи. Ми разом пережили і тривоги, і військові атаки. Завдяки постійній, майже цілодобовій роботі не було часу на якісь дурні думки», - говорить Олександра.
Зараз у Центрі захисту тварин живе 26 тварин. 15 собак після початку війни евакуювали до ЄС.
«У нас була частина тварин з інвалідністю. Якщо відкрити вольєри, вони б навіть не вийшли самі. Тому, коли мені запропонували їх забрати за кордон, і на прийняття цього рішення у мене була включно година… Тварини прожили у нас 5 років, це вже наші рідні душі, і година – або «так», або «ні». Ми прийняли це рішення. Я не жалкую. 15 тварин ми евакуювали в Польщу. Вони в дуже класних умовах знаходяться», - розповіла Олександра Мельник.
Після цього команда центру вирішила допомагати іншим тваринам. Так у Житомир привезли 5 тварин з Бородянки. Бідолашних тварин зачиненими у вольєрах залишила керівниця притулку. Собаки місяць пробули зачинені, але вціліли, зараз у Житомирі проходять реабілітацію після пережитого.
Видео Як працює житомирський Центр захисту тварин під час війни канала Війна Житомирщина
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
У Житомирі танк з майдану Перемоги перевезли до монументу СлавиПрикордонники на півночі Житомирщини розповіли про зіткнення з росіянами"Ми є вільні люди і це відрізняє нас від кацапів", – боєць житомирської ТрО про війнуУ Хорошівській громаді демонтували пам'ятник російському полководцю Кутузову“Війна. Житомирщина”: як поліція патрулює вулиці обласного центру під час воєнного стану86-річна бабуся про бомбардування: я думала, що вже на тому світіПереселенець в Овручі розповідає про рідну ДонеччинуВійськовим, переселенцям і родинам з дітьми роздає гуманітарну допомогу Волонтерський штаб ЖитомираЖитомирянка пішла захищати Україну від рашистів у складі ТрОЯкі соціальні послуги надають вимушеним переселенцям у Житомирі85-річна вимушена переселенка розповідає, як виїжджала із Маріуполя в Житомир"Війна. Житомирщина": с. Грезля після окупації«Війна. Житомирщина»: потрощене росіянами село Ставище Житомирського р-нуБоєць Житомирської ТрО: "Коли у тебе є мета, не потрібно боятися смерті"Житомирянин Олег Земнухов виготовляє біокікімори для військовослужбовцівЖитомирянка розповіла, як народжувала під звуки сирени та вибухівПрограміст Олександр у складі ТрО Житомирщини займається розмінуваннямиЯк росія пускає ракети по беззбройним селянамПенсіонер про путінську армію: «Німці були кращі, ніж оці. Ви бачили, що роблять? страх Господній»«Це армія боягузів», – житомирський викладач, який пішов в ТРО про росіян