ГАЛИЦЯ та РІЧКА ДНІСТЕР: відео для релаксу.

Річка Дністер та монастир "Галиця" - відео для релаксу, умиротворення та наповнення енергією води, спокою та миру...
Рекомендую слухати в навушниках.
Неспокійне літо 2022, в якому все ж хочеться віднайти мир навколо та в душі... Все буде УКРАЇНА!
____________________________
Монастир "Галиця"
Галицький печерський Свято-Миколаївський чоловічий монастир знаходиться на крайньому сході Чернівецької області. Розташований у північній частині хутора Галиця, на стінкоподібному правому березі Дністровського водосховища (120 м над його рівнем).
Проведеними у 1990-х рр. археологічними дослідженнями встановлено, що життя на території обителі та в її оточенні вирувало вже у 1 тисячолітті до н. е.. Свідченням цьому є віднайдені артефакти Чорноліської культури.
Більше того, археологія дає підстави стверджувати, що вже в IX ст. до н.е. у цьому місці був культовий об'єкт. Віднайдені поганські амулети свідчать про існування тут капища.
Християнство прийшло у ці землі ще в апостольські часи. Апостол Андрій проповідував у землях Скіфії, у межах яких знаходилась і Буковина. Окремі джерела вказують, що в І ст. населенню Прикарпаття та Подністров'я християнство проповідував Апостол Павло.
За часів імператора Траяна, між жителями східних провінцій Римської імперії та представниками сусідніх племінних об'єднань виникали не тільки торгово-економічні, але й релігійно-культурні відносини. Християнські місіонери проникали не тільки в завойовані Римом землі, але і на суміжні території.
Остаточно християнство закріпилось на Буковині у часи Рівноапостольного Володимира Великого (980-ті), завдяки якому буковинські землі увійшли до складу Древньоруської держави, де воно стало державною релігією.
За гіпотезою дослідника Бориса Тимощука (1955), інтенсивний розвиток обителі почався в середині XII ст.. На той час монастир знаходився на околиці великого давньоруського городища Кучелмин, яке простягалося від сучасного монастиря більш як на 1 км у східному напрямку. Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад 20 природних, штучних та змішаних за походженням порожнин. Через певний час городище занепало, але в окрузі почали з'являтися інші поселення. За 2 км на північний захід від монастиря розвинулось поселення Непоротове, перша письмова згадка про яке датується 1447 роком. Трохи згодом, на південний захід виник вже й самий хутір Галиця.
Після загарбання Галицько-Волинської держави Польським королівством (1349) та входження Шипинської землі до складу Молдавського воєводства (1367) в обителі з'явилося дуже багато ченців з Галичини, які рятувались тут від переслідувань православ'я. Приблизно з того часу за монастирем закріпилася назва - «Галицький скит».
Активне чернече життя у монастирі вирувало до кінця XVIII ст., коли яничари сплюндрували обитель. В 1801 році ієромонах на ім'я Антоній з трьома ченцями спробували відродити святиню, але їм це не вдалося, і вже 1809 року обитель закрили.
Від свого початку монастир був освячений на честь вмч. Георгія Змієборця. Та в 1820 році був перейменований, коли у ніч на «Св.Миколая» у небі над монастирем утворився хрест із зірок.
Під час румунської окупації Північної Буковини спроби відновлення «Галицького скиту» продовжувались. У 1929-го р. було повністю відновлено роботу монастирського храму, відремонтовано келії, куплено 5 га землі та 1 га лісу. В обителі подвизалися близько 15 ченців та кілька послушників.
1940-ві рр. принесли населенню Північної Буковини звільнення від румунських загарбників. Край було приєднано до УРСР як Чернівецьку область.
Водночас, місцеву церкву, а особливо братію «Галицького скиту», очікували надзвичайно сумні часи. Проповідуючи «войовничий атеїзм», комуністичний режим розпочав справжній терор проти духовенства та чернецтва. За свідченням старожилів, в один з ранків 1944 року більшість насельників обителі у спідніх білих сорочках вивели на берег Дністра, і розстріляли. З 1948 року монастир повністю занепав.
На початку 1950-х рр. «Галицький скит» був приписаний до Монастиря «Хрещатик», але відновленим так і не був. Монастирська церква певний час діяла як парафіяльна, але згодом була закрита зовсім.
Справжнє відродження церкви розпочалося після проголошення Україною незалежності. За відносно короткий час було відновлено багато культових споруд, закладено нові храми, монастирі тощо. Процес з відновленням «Галицького скиту» дещо затягнувся, оскільки в 1990-х у тих місцях працювала археологічна експедиція.
Сучасний «Галицький скит» живе за звичним монастирським статутом. В обителі подвизаються близько 15 ченців та кілька послушників.

Музика:
The following music was used for this media project:
Music: Relaxing Guitar by Liron
Free download: https://filmmusic.io/song/7722-relaxing-guitar
License (CC BY 4.0): https://filmmusic.io/standard-license
Artist website: https://estudiosliron.wixsite.com/liron/home

Видео ГАЛИЦЯ та РІЧКА ДНІСТЕР: відео для релаксу. канала WandIRINA