ГОРА МАЛИЙ СТІЖОК: одна із численних брам в Карпатський казковий край.

Гора Малий Стіжок — 782 м.н.р.м.
Сьогодні, 16 січня 2022 року, ми прогулялись цікавим та пізнавальним маршрутом на гору Малий Стіжок. Наш маршрут починається в смт. Берегомет, а закінчується в гірськолижному курорті Мигово (Віталій спустився знову в Берегомет до машини і забрав нас в Мигово — як варіант логістики:)
Урочище Стіжок є візитною карткою селища Берегомет та перлиною національного природного парку “Вижницький”, розташоване на правому березі річки Сірет. Тут ви зможете побачити куточки справжньої буковинської природи.
Урочище Стіжок є надзвичайно багатим на видовий склад тваринного та рослинного світу. В даному урочищі описано 130 видів тварин та 185 видів рослин. Серед них 31 вид тварин та 12 видів рослин занесені до Червоної Книги України.
Ну і як же в Карпатах без О.Довбуша :) З горою Стіжок також пов’язана легенда про ватажка селянського повстання О.Довбуша, який нібито заховав тут скарби, пограбовані у багатіїв. І можливо вони заховані тут, в урочищі Стіжок...
_________________________________________________
Але наразі я хочу познайомити Вас з легендою:
Про гору Стіжок
...Бідували гуцули здавна. Несила було терпіти більше знущання панів. Збиралися люди по хатах, шепотіли, тихо обурювались...
І знайшовся сміливець, який не злякався гнобителів, не зігнувся під їх суворим поглядом. Ніхто не знає тепер, яке ім’я носив тоді відважний хлопець. Давні легенди оповідають, що був той легінь і з лиця красенем, і в силі значний. В душі мав велику любов до рідної землі, до забідованого народу і ростив святе бажання дати волю рідному краю.
Та згодом звістка про славного легіня дійшла і до вельмож. Занепокоїлися кати. Кожному стало бійно: аби не посягнув він на їх маєтки. І вирішили багачі зібрати військо велике, аби “прочесати” ліси і видолинки і знайти непокірного. Прибули вояки, обступили панські садиби, грізно стали проти змученого народу. Обіцяли нагородити золотом того, хто вкаже на легіня. Люди стояли мовчки. Тобі один з воєначальників сказав вийти вперед кільком молодим кріпакам і виголосив, що вб’є їх, якщо люди не скажуть про того, кого їм треба. Натовп хвилювався, але мовчав. І коли вояка замахнувся шаблею на стрій молодих легінів, зі натовпу пролунав голос: “Не чіпайте їх, я — тут!” Всі розступилися і наперед вийшов легінь. Вояки його, беззбройного і беззахисного, схопили, зв’язали руки, оточили, наче боялися, що втече. А легінь, мов дитина, стояв, усміхаючись. Вельможі полегшено зітхнули.
Та ось з натовпу хтось крикнув: “Бийте панів! Люди, не терпіть”. Юрба, наче стиснута пружина, раптом кинулась на озброєне військо.
Легінь і його однодумці втекли. Невдовзі наші сміливці дали про себе знати: маєток одного з найбагатших вельмож пішов з димом. Люди, почувши таку новину, ожили, заворушилися і далі вселили надію на волю. Одні робили шкоду своїм панам, знищуючи посіви та худобу. Незабаром запалав ще один маєток пана. Лихоманка охопила вельмож, страх за свої багатства та життя гриз їхні душі. І знов зібралися багатії на раду. Сто тисяч золотом пообіцяли тому, хто впіймає бунтарів.
Якось зайшли наші легіники до однієї убогої оселі. Попросилися відпочити. Господар їх привітно прийняв, а коли вони заснули, послав свого сина до пана сповістити про те, що легіні в нього відпочивають. Дуже вже кортіло мати оті сто тисяч золотом. Вояки не забарилися і сонних полонених пов’язали. А жадібний селянин пішов вимагати грошей. Пан наказав дати йому добрих канчуків (прутів).
...Стратили легінів тут же, біля панського двору. Хоронити заборонили.
Воєначальник дав нечуваний наказ: розкидати тіла загиблих по зарінку, аби звірина і птиці загризли, розтерзали, заклювали їх. І люди не витримали: вони спочатку крадькома, а потім і відкрито зносили понівечені останки в одне місце — за річку Сірет. Вони брали землі по пригорщі, у путні, в берівці — хто як міг і несли її на місце поховання легінів. Як не погрожували панські посіпаки, ніхто не залишив своє сумне заняття: всі тихо, скорботно працювали. Люди йшли і йшли з усіх усюд. Кожна жменька землі, кинута на тіла загиблих легінів, проростлала травою, квітами, кущами, деревцями. Згодом рукотворна могила виросла до висоти гори.
Багато хто приносив землю і зі своїх рідних місць, бо і там ширилася слава про хоробрих легінів, які піднімали народ на боротьбу за свою волю і свободу... Так виникла гора Стіжок — жива легенда нашого краю.
За легендою, записаною Т.В. Сивирин.

Таймінг:
0:00 Розділ I - йдемо лісом на Стіжок
01:15 Каміння на г. Стіжок
02:34 Розділ II - вершина г. Стіжок
02:55 Літаємо дроном над г. Малий Стіжок

Відео про гірськолижний курорт Мигово тут:
https://youtu.be/EpkyfdHy5ME

#горастіжок #одноденнапрогулянка #карпати #мандрівкивгори #миговоздрона #стіжокздрона #djimini2 #djiosmopocket

Камера: DJI Osmo Pocket
Дрон: DJI Mini 2
Відео та монтаж: Пташинська Ірина

Видео ГОРА МАЛИЙ СТІЖОК: одна із численних брам в Карпатський казковий край. канала WandIRINA