Відео поезія

Знаєш, я перестала абсолютно чекати... Яскравих смарагдів безкоштовної уваги. Навіть не те, що твоЇх дзвінків, А і просто слів в мою сіру сторону. Я, здається, перестала бути цікавою, А стала закритою, нерозмовною, Характерно ширшавою, стала... Не те, щоби... да просто оглоблею. Мовчала б блиском Синевира разом з Мовчазними Карпатами. Знаєш, я перестала вдягати туфлі, Як робили це всі жінки. Чесно, не слідкую за мовою, за думками. Абсолютно все одно. Знаєш, це прірва між мною і суспільством. Я ніби хочу говорити, але не маю чого сказати, Хочу плакати, але сміх заважає... Так, сильні люди не плачуть, Та й чого їм плакати? Правда? А я от чомусь знаю. Та чи є сенс про це розказати? Та і я нібито не літаю... і крил... вже не маю. Знаєш, хочу відмовитись від статі, А просто бути людиною, принаймні Чи не найєдиною. Мовчати, ніским не говорити. Просто напросто Врешті-решт Пельку стулити.

Видео Відео поезія автора Путешествия на реках