"Українські танки"- вірш Дмитра Лазуткіна

Небо у серпні
гаряче нестерпно -
тягнуться ночі, важчають звуки…
Хтось їздить у мерсі з відкинутим верхом,
хтось їздить у танку з відкритим люком.

Господь дає чоловічу роботу –
стріляти, вивозити і прикривати,
вриватися в пекло аеропорту,
коли броня – ніби лицарські лати.

Бо є таке світло, яке не згасає,
бо є така сила – яку не скорити.
Є те, що штовхає і те, що тримає,
наказує битись, примушує жити.

Здіймається купол ранкового сонця
і правда – щось більше ніж часом здається.
Лиш той, хто змагався і той, хто боровся -
знає - як вміє битися серце.

Знайдеться якось що пити, що гризти,
і будуть, напевно, добрими ранки,
допоки –
українські танкісти
ведуть вперед українські танки!

Хай що би не перло, хай що би не лізло,
у будь яку пору – сувору і грізну -
є люди, яких захищає залізо,
є люди, які захищають Вітчизну.

Видео "Українські танки"- вірш Дмитра Лазуткіна канала Сергій Пишун