Монолог Пенелопи. Вірш Ірини Шувалової. Ця мандрівка не має кінця.

Ця мандрівка не мае кінця
як гадючий хвіст
цілих двадцять літ по морях '
і багаттях міст
через пащі штормів
та утроби сліпих потвор
ця мандріввка не мае кінця
як мое шитво

ця мандрівка не мае кінця
як мое ткання
мої руки тебе
намацують навмання
день і ніч ¡ду
не виходячи за поріг
цілих двадцять літ
мій неспоюй тебе стеріг

цілих двадцять літ
я молила усих богів
щоб тебе берегли
від забрьоханих берегів
від захланних вод
від смертельних
ретельних стріл
щоб домів тебе
хоч і мертвого хтось привів

¡з усіх криниць
пахла кров’ю мені вода
зі свинцевих хмар дощ
нагайками випадав
хлібокруглі плечі орав
не жалів жалив якби
я на війну пішла
що би ти робив

там де світиться в домі
лампадку тримаем ми
з наших грудей ростуть
виноградники і доми
наші лона боронять
плодючість отар і нив
цілих двадцять літ
хоч би слово мені зронив

мої коси впадають
в буйні гірські річки
мої ноги ввійшли
в твою землю по кісточки
мое тіло закам’яніло
вросло в верстат
я хазяйка дому
в якому вночі не сплять

хто до кого йшов
хто до кого долав моря
хто кого вустами божими промовляв
хто кого чекав
хто вночі захлинавсь від сліз
доки ти блукав
кожен крок твій в мені проріс

ця мандртка мене зморила
як чорна суш
постаріли тіла
ізабракло вогню у душ
і терпшня розтало
і скелю гризе вода
але серце вчепилося намертво: дожидай

коли лук зарипить
від напнутої тятиви
я завмру над шитвом
не підводячи голови
цілих двадцять лит
але ось розійшовся шов
я до тебе так довго йшла
щоби ти - прийшов

психология, личностный рост, саморазвитие,

Видео Монолог Пенелопи. Вірш Ірини Шувалової. Ця мандрівка не має кінця. канала fresh