Християнський вірш "Коли пройдеш шляхом в земній долині"

м. Тернопіль церква УЦХВЄ по вул. Довженка 4

1.Коли пройдеш шляхом в земній долині
Чи скаже хто з повагою у слід:
«Погляньте, це пішла свята людина,
Яка в душі несе від Бога слід!»?

2.Чи скаже хто, заглянувши у очі,
Що Боже світло там у нас зорить,
Чи зможе хто в глухій темряві ночі
Побачить світло, що в душі горить?

3.Чи хтось довірить біль свій, а чи горе,
Відчувши в нашім серці доброту,
Чи зможе хтось в штормах життєвих моря
Побачить пристань у нас і життя мету?

4.Чи скаже хтось про тебе і про мене,
Що ця людина не така як всі,
Що недарма назвуть усі напевно
Дітьми Того, що на хресті висів?

5.Коли зустрінемо людей жорстоких
І ніжним світлом душу обгорнем
В їх дім внесем Христовий спокій
То добрий слід про себе збережем.

6.Коли на зле, лихе, недобре слово
Відповімо без кривди й нарікань,
За зло людське заплатимо любов’ю
Пробачимо їх біль глибоких ран.

7.То скажуть певне, друже мій, про тебе,
Що ця людина Божа і свята,
Що з нею Бог, що з нею сила неба
Чи зможем ми такими, друзі, стать?

8.Чи зможем ми коли про нас не знають
Хто ми такі і звідки ми прийшли
Прожити так, щоб все ж таки впізнали
І через нас могли й собі нове життя знайти?

9.Чи зможем ми долаючи невдачі
Залишитися твердими в серцях
І не знесилитись від туги й плачу
Та від колючок, що встеляють шлях?

10.Чи зможем ми, коли украдуть пісню
Розб’ють життя, потопчуть щирість мрій,
Не погасить в серцях тепло і ніжність
Велику силу радісних надій?

11.Чи зможем ми в житті важкі хвилини
Забути власну тугу, власний біль,
Собою світло праведне і вірне
Вказати іншим в темряві глухій?

12.Чи зможуть люди, які йдуть з нами
До нас горнутись, як до сонця дні,
Чи звернуться з вдячності словами
За те, що помогли в біді їм встать?

13.Чи знаєм ми, ідучи так необачно
І забуваючи про те нераз,
Що люди хочуть в нас щось інше бачить,
Що люди пильно дивляться на нас?

14.Що ми можливо звемося такими,
Але багато чого в нас нема
Ми часто може злі, а навіть мстиві,
А інколи в серцях у нас зима.

15.В нас щирості не помічають люди
І світло наше сховане від них
І мають вони право дорікнути,
Що ми живем не так, як маєм жить.

16.Коли образять нас - ми не прощам,
Коли невдача - нарікаєм на життя,
Який же слід у світі залишаєм,
Що про нас добре може люд сказать?

17.Подумай же сьогодні, друже, брате,
Чи зможем роки так свої пройти
Щоб нам у слід могли усі сказати:
«Погляньте, – це сини Христа пішли!»

18.Якщо це так, ми діти Того
Про кого проповідуєм в цей час,
Тоді й благословення щедре Бога
Сповна зіл’ється струменем на нас!

Видео Християнський вірш "Коли пройдеш шляхом в земній долині" канала Marichka D.