Поетеса Патара Бачіа (відеопоезія)

Поетеса Патара Бачіа читає власні вірші
Музика Віктора Охріменка на вірш Патари «Я покладу на музику любов»
---------------------------

Іще один рік…

Іще один рік подарований долею,
А скільки їх буде надалі, хто-зна.
То поспіхом йду по життю, то поволі я,
Ще, досі, цікавить мене новизна.
Бо стільки непізнано, стільки не читано,
Чи встигну?..Чи хтось після мене уже?..
Господь береже, я не чіпана битами,
Хоч інколи сумнів бере на чуже.
Напевно, не все, що назначено долею,
Змогла я зробити до цього часу,
Тож далі іду по життєвому полі я
І, те, що придбала, з собою несу.
-----------------------------

Намалюй мені

Намалюй мені росяний ранок
І дзюрчання струмка у траві,
Гори, вбрані в ранковий серпанок,
І модрини на них вікові.
Намалюй річкову прохолоду,
Вітерець, що куйовдить твій чуб,
Чисту, наче кришталь, в річці воду
І... цілунок твоїх ніжних губ.

--------------------------

Генерали, скажіть

Генерали, скажіть, вам зіркові погони не муляють
Через СТІЛЬКИ смертей, через СТІЛЬКИ загублених душ?..
Хлопці ті, що лягли під ворожими кулями,
Не стають уночі біля вашого ліжка, довкруж?..
Вам покликання Доля дала - захищати цю землю,
А не пузо ростити за довгим дубовим столом.
Українська земля, за ці роки, від крові вже темна...
Ознайомтеся, вкотре, що вам записали в диплом.
Може сите життя надійшов уже час оплатити?..
Тепло тут вам було і комфортно, гріха не втаїш.
Хай війна не дала досидіти вам біля корита
Шанс з'явився зробити корисного хоч би на гріш.
---------------------

От уяви

От уяви: мене не стане...
Як сльози, падатиме дощ...
Він змиє із бруківки площ
Сліди, залишені... не нами.
А, після, знов погожий день
І будуть люди і події,
І потаємні дивні мрії,
І Музи для нових натхнень...
Та буде порожньо у ніші,
Де я була минулу ніч.
Не допоможуть сотні свіч,
Щоб стало трішечки тепліше...
----------------

O tempora, o mores!

Куди цей світ прямує?.. У Тартар?..
Чому не можуть люди жити в мирі?..
Чому надворі холодно і сиро,
Коли на небі геть немає хмар?..
Напевно сонце, дивлячись на нас,
На нерозумних, заздрісних, захланних...
Які чекають "шарової" манни,
Тепло своє тримає на запас.
А як інакше глузд наш розбудити,
Аби над почуттями верха взяв?..
Немає на Землі таких держав,
Де люди всі щасливі, дужі, ситі...
Чому?.. Нехай уже багато нас...
Та скільки тій людині, врешті, треба?..
Якщо, звичайно, людяні потреби...
O tempora, o mores! Дикий час!!!
--------

Патара Бачіа

Видео Поетеса Патара Бачіа (відеопоезія) канала віктор ох