Ukrainian artist Adalbert Erdeli, український художник Адальберт Ерделі

Adalbert (Beila) Erdeli was almost a perfect artist. He subordinated all aspects of life to the service to art and derived for himself the formula of an ideal harmony - God, art, love. He studied and worked in the largest art centres in Europe - Munich and Paris, but he always returned home, and thanks to him Uzhhorod gradually became a city of artists. In 1927, Erdeli together with like-minded Yosyp Bokshai organized here the Public School of Drawing and headed the Association of Artists, created in 1931.
Erdeli was born on May 25, 1891 in the village of Klymovytsia in Irshava region in the family of a teacher. In 1916 he graduated from the Hungarian Royal Art Institute in Budapest. From 1922 to 1926 he lived and worked in Munich. Crucial for him was the decision to stay in France (1929 - 1932), when the artist got acquainted with Parisian art, found the grounds for his own ideas and created modern Transcarpathian painting. The second half of the 1920s, 1930s, and 1940s – was the peak period in Erdeli's work. Progress, achieved in France, was ripened on the banks of the river Uzh. Erdeli is a recognized portrait painter, his brilliant still-lifes are the embodiment of his love for the play of light and colours, and landscapes are a special Erdeli expressionism. Erdeli's paintings are displayed at exhibitions in Munich Glaspalast and Paris Champs Elysees, in Brussels, Prague, Brno, Bratislava, and Budapest. The artistic periodicals were unanimously approving in the assessments. When the Soviet power came, everything changed. The artist was groundlessly criticized, accused of formalism and cosmopolitanism. The primitiveness of accusations, the stifling of the public atmosphere, destroyed his health. The artist wrote: “It is not my fault if all that I received on credit from the Lord on earth cannot be left to humanity.” Erdeli died on September 19, 1955.
For a long time his story remained unfinished. His canvases told what he was not allowed to tell in words. Now, his literary works are published. We see the whole Erdeli, his art universe is the Carpathian region, his life is amazing in tension and content, his works are the artistic glory of our land and all of Ukraine. “I belong to my people, my art belongs to the world,” - the artist wrote, and indeed, his work is the achievement of the whole humanity.

https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/klasyky-zakarpatskoi-shkoly/erdeli-adalbert

Адальберт (Бейла) Ерделі був майже ідеальним митцем. Він підпорядкував усі аспекти життя служінню мистецтву і вивів для себе формулу ідеальної гармонії – Бог, мистецтво, любов. Він студіював і працював у найбільших художніх центрах Європи – Мюнхені й Парижі, але завжди повертався додому, і завдяки йому Ужгород поступово став містом художників. У 1927 році Ерделі разом із однодумцем Йосипом Бокшаєм організував тут Публічну школу рисунку та очолив створене 1931 року Товариство діячів мистецтва.
Ерделі прийшов на світ 25 травня 1891 року в селі Климовиця на Іршавщині в сім'ї вчителя. У 1916 році закінчив Угорський королівський художній інститут у Будапешті. Від 1922 до 1926 року жив і працював у Мюнхені. Вирішальним стало перебування у Франції (1929 – 1932), коли художник знайомиться з паризьким мистецтвом, знаходить підґрунтя для власних ідей і творить модерний закарпатський живопис. Друга половина 1920-х, 1930-ті й 1940-і роки – вершинний період у творчості Ерделі. Здобуте у Франції визріває на берегах Ужа. Ерделі – визнаний портретист, його блискучі натюрморти – втілення його любові до гри світла і кольорів, а пейзажі – особливий ерделівський експресіонізм. Картини Ерделі експонують на виставках у мюнхенському «Ґласпалаці» і на паризьких Єлисейських Полях, в Брюсселі, Празі, Брно, Братиславі, Будапешті. Мистецька періодика одностайно схвальна в оцінках. Із приходом радянської влади все змінюється. Художника безпідставно критикують, звинувачують у формалізмі й космополітизмі. Примітивність звинувачень, задушливість суспільної атмосфери нищать його здоров'я. Художник пише: «Не моя вина, якщо все те, що я отримав на Землі в позику від Господа, не зможу залишити людству». Ерделі помер 19 вересня 1955 року.

Він довго залишався недоказаною історією. Його полотна розповідали про те, що не дозволено було розповісти словами. Нині видано його літературні твори. Перед нами – весь Ерделі, його художній всесвіт – карпатський край, його життя – дивовижне за напругою і місткістю, його твори – мистецька слава нашого краю і всієї України. «Я належу свойому народові, моє мистецтво належить світові», – писав свого часу сам художник, і справді, його творчість – здобуток усього людства.

Видео Ukrainian artist Adalbert Erdeli, український художник Адальберт Ерделі канала ArtOnlineUkraine