Царський генерал на стороні Українців Греков Олександр Петрович

Греків (Греков) Олександр Петрович (* 21 листопада (3 грудня) 1875, с. Сопич, Глухівський повіт, Чернігівська губернія — † 2 грудня 1959, Відень) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
У грудні 1917 року перейшов на українську службу, 12 днів командував Сердюцькою дивізією, потім зайняв пост начальника штабу Київського військового округу. З березня 1918 року - помічник військового міністра України,

Один з перших генералів, які підтримали Симона Петлюру і його Директорію. У листопаді 1918 року - головнокомандувач польовими арміями, призначений на цей пост Директорією. У грудні 1918 - січні 1919 року за дорученням Директорії вів переговори з французьким командуванням в Одесі і займав пост командувача військами Директорії в Херсонській, Катеринославській і Таврійській губерніях.

У січні - лютому 1919 року - військовий міністр Української народної республіки (УНР), у лютому - березні - наказний отаман (командувач) армії УНР. Керував зміцненням Житомира та Бердичева, де розташувалися основні сили армії. Після конфлікту з Симоном Петлюрою та лівими українськими політиками пішов у відставку і виїхав до Галичини, де існувала Західно-Українська народна республіка (ЗУНР).

16 травня 1919 отримав пропозицію очолити Галицьку армію (УГА), яка відступала під натиском польських військ. Швидко завоював авторитет серед підлеглих, спланував наступ УГА на Львів і особисто керував ним. Вже 8 червня українські війська перемогли поляків у бою під Чортоковом і взяли це місто. Потім були взяті ще кілька міст, після чого частини УГА вийшли на підступи до Львова. Через нестачу боєприпасів наступ захлинувся,
З весни 1920 жив у Відні, з лютого 1921 був заступником голови Всеукраїнської національної ради, яка перебувала в опозиції Петлюрі і виступала за союз з Францією та Польщею. Після того, як рада визнала приналежність Галичини Польщі в ній стався криза, і вона припинила своє існування. Потім редагував газету «Україна», що випускалася за фінансової підтримки Франції та Польщі і припинила своє існування в 1922. Пропольська орієнтація Грекова дискредитувала його в очах більшої частини української еміграції, що призвело до його відходу від політичної діяльності.
У 1946 році отримав австрійське громадянство.
Восени 1948 був заарештований співробітниками СМЕРШу і вивезений в СРСР. Був увязниний у Лук'янівській в'язниці в Києві, 6 липня 1949 засуджений до 25 років позбавлення волі і відправлений в Озерний табір в Сибір. У 1956 році звільнений і повернувся до Відня...

Видео Царський генерал на стороні Українців Греков Олександр Петрович канала Vasil P