Транзиторна глобальна амнезія

Підтримайте канал фінансово 🤗
💛 Patreon: https://www.patreon.com/neurovarvar
💙 Приват: 4149 6293 1874 2046

🔔 Підписуйтесь на цей канал 🧠 https://www.youtube.com/channel/UCNZqJmfPCQUv0FARDgJv2nA
та сторінки в соцмережах 👩🏻‍⚕️
📸 Instagram https://www.instagram.com/neurovarvar
😀📕 Facebook https://www.facebook.com/VarvaraBiriuk/
​📧 Електронна адреса neurovarvar@gmail.com

Настанова з теми на сайті МОЗ - https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3800

Вірш Валерія Баранова "До українців" (1989) у обкладинці до відео (який приніс мені перше місце у міському конкурсі читання серед школярів у Мелітополі років 17-18 тому, але то таке) - http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=244936444
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Видео Транзиторна глобальна амнезія канала Лікар-невролог Варвара Бірюк