Любов Нансена

Я усміхнусь тобі крізь сльози: їдь!
Бо профіль вітру вранішнього строгий.
Твій корабель у гавані стоїть,
готовий до дороги.

А берег знов пустельний і нічий.
А чорна буря розправляє крила.
Але я сонце вишила вночі
на цих вітрилах.

Ти, може, не повернешся назад.
Далекий голос так співає тужно!
Твоя любов - як дзвін старих балад -
гірка і відчайдушна.

З твоїх стихій немає вороття.
Моря шумлять, і холодно на світі.
Таких, як ти, чекають все життя
заради миті.

Весняний вітер зустрічей і втеч!
Покинеш дім. Любитимеш чужинку.
Ти з тих, котрі цілують спершу меч,
а потім - жінку.
© Оксана Пахльовська

«Фрам» першим підкорив і Південний полюс в 1911р., але вже під кермом Амундсена, драма відносин якого з Нобіле відображена в фільмі «Червона палатка» (1969).

Слова: Ліна Костенко
Виконання: Ігор Жук, Ольга Богомолець

Видео Любов Нансена канала igorsich