Мої спогади про операції на Донбасі [інтерв'ю для @Espreso.TV]

Коли Росія перейшла до повномасштабної агресії, то у нас, вибачте, від Іловайська до Києва не було жодного батальйону, крім одного батальйону прикриття атомної електростанції, який би зупинив хід військ аж до Києва.

У нас були проблеми з бойовим чергуванням протиповітряної оборони. У нас не було резерву танків, у нас не було справних БТРів. Не було для них ні акумуляторів, ні рацій, ні боєприпасів – нічого. Це були великі переживання. І велика допомога Господа і наших партнерів для зупинки Путіна.

Я можу наголосити, що я надовго запам’ятаю 15-17 лютого 2015 року і вивід наших військ з Дебальцевого. Коли Путін був переконаний що 8-10 тисяч, як він заявив публічно, наших військ в оточенні в Дебальцевому. І ми не дали їм цього зробити завдяки героїчній мужності наших військових, в тому числі і комбрига 128-ї бригади, який отримав за цю операцію Героя України.

Було дуже важко 5 вересня чекати повернення наших десантників з одного з найдовших рейдів за всю історію військового мистецтва. Це була єдина можливість для того, щоб в тилу російських військ провести акцію і примусити росіян платити страшну ціну за агресію проти нашої держави.

Також, були жахливі події на Савур-Могилі. Коли ми молилися за діючого генерала Гордійчука, Героя України, який був важко поранений під час того, як забезпечив відповідний відхід наших підрозділів.

І кожна з цих операцій, починаючи від Широкіно і закінчуючи Щастям чи Станицею Луганською, починаючи від Комсомольська, Гранітного – скрізь вона проходить через серце. Це дуже непрості рішення, коли ти маєш тотальний дефіцит озброєння боєприпасів, боєздатних частин, ти маєш тримати лінію оборони, і ще й забезпечувати перехід в наступ.
Я думаю, що таких думок, на жаль, зараз у діючого керівництва немає.

Видео Мої спогади про операції на Донбасі [інтерв'ю для @Espreso.TV] канала Петро Порошенко