Тінь Сонця - Вітряк

Понад степом над долами
Вітер грався ковилами,
Стрінувся йому старий покинутий вітряк.
І гукнув до нього вітер:
"Вже либонь не пів століття
Ти стоїш самотньо тут,
Немов навік закляк".

І гукнув до нього вітер:
"Вже либонь не пів століття
Ти стоїш самотньо тут,
Немов навік закляк.

Пам'ятаєш твої крила
Стільки хліба молотили!
І були з тобою ми,
Як ріднії брати.
То ж тепер летімо, брате!
Годі тліючи стояти,
Коли маєш крила,
То літати мусиш ти.

То ж тепер летімо, брате!
Годі тліючи стояти,
Коли маєш крила,
То літати мусиш ти".

А на млині ворон чорний
Гаркнув вітру на все горло:
"Защо ти глузуєш з нього,
В чім його вина?
Не тривож дарма старого
і лети собі із Богом.
Чашу він свого гіркого
Вже допив до дна.

Чуєш, не чіпай старого!
І лети собі із Богом.
Чашу він свого гіркого
Вже допив до дна".

Лиш вітряк стояв отерпло,
Тільки стало в жорнах терпко,
А скажений вітер
Від свого не відступав.
Так злетіти захотілось,
Аж у грудях заскрипіло,
І, змахнувши крилами,
На трави він упав.

Так злетіти захотілось,
Аж у грудях заскрипіло,
І, змахнувши крилами,
На трави він упав.

Понад степом над долами
Вітер грає ковилами.

Офіційна ФБ сторінка гурту: facebook.com/tin.sontsya
Фото: zaporizhzhia.city

Видео Тінь Сонця - Вітряк канала stadivarius