Коротка історія Ставища 17 сторіччя

З Енциклопедії Українознавства можна дізнатися, що перше поселення на місці Ставище (історично Ставища) з'явилися в 1525 році. З «Географічного словника Царства Польського та інших слов'янських країн» вдалося дізнатися, що назва «Ставища» поселення отримало в 1635 році (коли гетьман Станіслав Конєцпольський створював Кодак, татарам «в Україну шлях закрити«). Вважається, що село отримало назву «Ставища», оскільки воно було розташоване на каскаді ставків, яких на двадцять верст було сто. Також у 1635 році Ставища згадуються вже як містечко, що має оборонні укріплення і військовий гарнізон. у тому ж 1635 році Ставищам було надане Маґдебурзьке право.

У січні 1644 року під час походу коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського проти татар у Ставищах зупинявся сам коронний гетьман, білоцерківський староста Станіслав Любомирський і князь Єремія Вишневецький. Зі Ставища польське військо виступило під Охматів, де 30 січня 1644 року сталася битва між поляками і татарами.

У 1654 році Ставища присягнули на вірність цареві Олексію Михайловичу. Всього було приведено до віри 677 козаків і міщан.

У січні 1655 року в Ставищах на три дні з військом зупинялися гетьман Богдан Хмельницький і московський воєвода Василь Шереметєв, звідки і виступили під Охматів, де відбулася відома Дрижипільська битва. У тому ж 1655 році через Ставища висунувся обоз із сім'ями ста козаків-переселенців на чолі з Герасимом Кондратьєвим. Обоз переправився на лівий бік Дніпра, де переселенцями було засновано місто Суми.
У 1661 році гетьман Юрко Хмельницький разом з ханом кримським Махмет-Гіреєм зі Ставища зібрався в похід за Дніпро.

1664 рік варто розглянути окремо. Це рік героїчної багатомісячної оборони Ставищ. У Ставищах Річ Посполита розмістила польський гарнізон, який ставищани, було, прийняли, а потім підняли повстання і перебили його. У Ставищах зібралося багато народу з усієї округи і висловили непокору Речі Посполитій. Втихомирювати повсталих висунулися воєвода київський Стефан Чарнецький і полководець Ян Собеський (майбутній король Речі Посполитої) зі своїми полками і татарською ордою. Вони послали парламентарія з пропозицією здатися, але жителі Ставищ зустріли його глузуванням. Чарнецький наказав насипати вали і йти на штурм, унаслідок якого одразу загинуло багато поляків. Тоді Чарнецький наказав татарам спалити всі навколишні хутори і фільварки та взяти Ставища в облогу. Але, як писав Чарнецький королю, по всій Україні існувала така ненависть проти Польщі, що Україна готова швидше померти, ніж піддатися їй. Штурми й обстріли з гармат тривали чотири місяці. Наступали холоди, а все житло було знищене канонадою і ставищани не могли більше витримати голоду і здалися. У Ставищах знову був розміщений польський гарнізон.

З настанням 1665 року в Україні знову стали спалахувати повстання. Повстали і Ставища, вигнавши польський гарнізон. Тоді Чарнецький рушив на Ставища і несподівано з бою взяв місто. Чарнецький наказав вирізати все населення Ставища до єдиної людини, включно з немовлятами, а місто спалити. Але лиходій поніс заслужене покарання: під час атаки на Ставища Чарнецький отримав вогнепальне поранення, через яке за два тижні помер.

Ставища довгий час залишалися безлюдним місцем. У 1671-1674 роках Ставищами завідував полковник Григорій Дорошенко, брат гетьмана Петра Дорошенка. У 1675 році стояв тут на зимівлі полк воєводи російського. Гетьман Іван Мазепа в грамоті від 1693 року писав, що коли Семен Палій розбив татар біля Ставищ, то Ставища були ще порожнім містом.

#Ставище #Історія #Козацтво #Stawiszcze #Stawischtsche #Stavyshche #Czarnecki #Polska

Видео Коротка історія Ставища 17 сторіччя канала Ставищенські стайні