«Весна Народів» у Європі. 1848-ий рік від "Історичної правди" телеканалу ZIK

2 травня 1848 року, українці створюють у Львові першу легальну політичну організацію — Головну Руську Раду, яка і має захищати їхні інтереси. Серед 66 засновників було 20 дрібних чиновників, 9 представників інтелігенції, 18 духовних осіб, 13 студентів, 5 міщан та один підприємець. З тих часів збереглися протоколи засідань, де вказано імена, прізвища та рід занять. Що найцікавіше, кажуть історики, творці першої української революції навіть не вміли добре писати по-українськи...

Незважаючи на низький рівень письменності члени Головної Руської Ради засновують першу газету, що виходить українською мовою. Вона називається «Зоря Галицька» і уже 15 травня 1848 року потрапляє до рук своїх читачів. У першому номері українці публікують відозву, що через який час стане знаменитою. Науковці цитують її і досі.

Ми, русини галицькі, належимо до великого руського (тобто, українського) народу, котрий одним говорить язиком і п'ятнадцять мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує...

Ця газетна стаття по суті стала першою офіційною заявою про те, що наддніпрянські і галицькі українці — одна нація. Наступні випуски видання теж характеризувалися високим рівнем патріотизму.

Враховуючи історичну традицію Головна Руська Рада за символіку українців приймає синьо-жовтий прапор та герб галицько-волинських князів із зображенням золотого лева на блакитному тлі.

Також, використовуючи революційну ситуацію галичани домагаються від влади виконання низки важливих вимог. Насамперед, українську мову вводять офіційною у діловодство, її починають вивчати у школах та університетах. Місцевим мешканцям навіть пропонують професорські посади. Та найсуттєвіше -- аби привернути на свій бік селянство, влада оголошує про скасування панщини.

... Галичани не йшли на різку конфронтацію з владою, а свої вимоги формулювали не агресивно. Чого не скажеш про поляків, які вимагали від Австрії не культурних чи соціальних поступок, бо вони їх практично уже мали, а відновлення власної державності. На таке у Відні не погоджувалися. Коли слів забракло, заговорила зброя.

Перед натиском військових повстанці капітулювали, а у Львові оголосили надзвичайний стан. За якийсь час його поширили на всю Галичину. Революційні процеси згорнули, що свідчило про наближення кінця Весни народів... Попри багато недоліків українцям вона дала багато позитивних моментів. Вони ніби пробудилися із тривалого та важкого сну і нарешті почали усвідомлювати себе нацією.

Видео «Весна Народів» у Європі. 1848-ий рік від "Історичної правди" телеканалу ZIK канала Телеканал ZIK Live