ІВАН СІРКО - ГЕНІАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ. Лекція історика Олександра Палія
Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true
Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/
"...Збережені наступні афоризми запорізького кошового Івана Сірка, принаймні йому їх приписують. Вони добе показують, що то є - умістити великі змісти в кілька слів:
"Нужда змінює закон",
"Хто сів поряд, той ще брат, а хто вище, той проклят",
"Не той козак, хто переміг, а той, хто вивернувся" (від сильнішого).
"Пермагати великою любов’ю і гострою шаблею".
Ось як описував Івана Сірка польський король Ян Собєський: "Сірко — воїн славний і в ратній справі великий мастак. Чоловік дуже тихий, поступливий, лицарський і, здається, дуже зичливий, має велику довіру в козацькому війську". А ось як писав про нього інший сучасник, польський історик Веспасіан Коховський: "Сірко був гожий чоловік, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної спеки. Він був чуйний, обережний, терпляче зносив голод, був рішучий у воєнних небезпеках і, що найбільша рідкість серед козаків - завжди тверезий».А ось як писала про нього "Історія Русів": "Сірко сей був в роді своєму людиною незвичайною і єдиною. Він з малочисельним військом своїм завше щасливо воював і був переможцем, не зводячи, однак, ні з ким неправедної війни. Баталії у нього вважалися за іграшку, і жодної з них він не програв. Татари Кримські й Білгородські, тії страховища і бич усім народам, були у Сірка полохливими оленями та зайцями. Він декілька разів проходив наскрізь їхні оселі та укріплення, декілька разів заганяв усіх Татар аж у Кефські гори, де й самі Хани їхні не раз крилися по ущелинах та чагарниках гірських. Татари вважали Сірка за великого чарівника і звичайно титулували його Руським шайтаном, але в суперечних між собою справах віддавалися на його суд, мовляв: "Як Сірко скаже, так тому й бути". При великих своїх користях і здобичах не був він анітрохи зажерливий і корисливий, але все те йшло на інших і навіть на його ворогів. Одна татарка того аулу, звідкіль відігнали були запорожці худобу, з'явившись до Сірка з малими дітьми, скаржилася йому, що в неї забрано ви-суджену нею корову, яка у неї одна й була, і "чим же мені годувати дітей?" Сірко зараз вернув увесь табун скотський того аулу і наказав аулові, коли за-бракне татарчиній корові молока, щоб вони всією громадою дітей її од своїх корів молоком годували, а на одяг їхній дав матері декілька штук з наказом, щоб вони, як виростуть, не воювали з Русинами. Словом кажучи. Сірко був людиною дивовижною і рідких прикмет щодо хоробрості, заповзятливості та всіх військових успіхів; і при достатньому числі війська легко міг зробитися Тамерланом або Чінгісханом, себто великим завойовником. А проте був він і Запорожець, себто рід блазня або навіженого. Одного разу писав до нього Гетьман Самойлович, дорікаючи, що на Запорозьких степах кочують вільно деякі аули Татарські. Він на теє йому відписуючи, що робить так з ласки Війська, з причин недороду в Татар трави і що при такій нагоді і вони інколи од них рівномірною ласкою користуються, закінчив нарешті, тим: "Якби й дідько, пане Гетьмане, допомагав людям у крайній Їх нужді, то гребувати тим не випадає, бо кажуть люди: нужда і закон зміняє. А як ми, живучи з татара-ми по-сусідськи, допомагаємо одне одному, то се розумному, анітрохи не дивно, а то нам тільки дивно, що ти. Пане Гетьмане, багато коло нас хархи-руєш, немов твій покійний батенько на хавтурах з парафіянами у Зінькові, чого ми й Вам упрійме бажаємо"...
І водночас це той самий Сірко, що відмовлявся присягати Москві після Переяславської угоди, завадив у 1659 і 1660-их роках визволити Україну від Московщини, після віроломного розподілу України між Польщею і Московщиною рішучо приєднався до повстання проти Москви, поширив його на Слобожанщину, згодом воював проти турків, був віроломно засланий московитами до Сибіру. Звідки вони його при наближенні турків з переляку випустили".
Видео ІВАН СІРКО - ГЕНІАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ. Лекція історика Олександра Палія канала Олександр ПАЛІЙ
Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/
"...Збережені наступні афоризми запорізького кошового Івана Сірка, принаймні йому їх приписують. Вони добе показують, що то є - умістити великі змісти в кілька слів:
"Нужда змінює закон",
"Хто сів поряд, той ще брат, а хто вище, той проклят",
"Не той козак, хто переміг, а той, хто вивернувся" (від сильнішого).
"Пермагати великою любов’ю і гострою шаблею".
Ось як описував Івана Сірка польський король Ян Собєський: "Сірко — воїн славний і в ратній справі великий мастак. Чоловік дуже тихий, поступливий, лицарський і, здається, дуже зичливий, має велику довіру в козацькому війську". А ось як писав про нього інший сучасник, польський історик Веспасіан Коховський: "Сірко був гожий чоловік, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної спеки. Він був чуйний, обережний, терпляче зносив голод, був рішучий у воєнних небезпеках і, що найбільша рідкість серед козаків - завжди тверезий».А ось як писала про нього "Історія Русів": "Сірко сей був в роді своєму людиною незвичайною і єдиною. Він з малочисельним військом своїм завше щасливо воював і був переможцем, не зводячи, однак, ні з ким неправедної війни. Баталії у нього вважалися за іграшку, і жодної з них він не програв. Татари Кримські й Білгородські, тії страховища і бич усім народам, були у Сірка полохливими оленями та зайцями. Він декілька разів проходив наскрізь їхні оселі та укріплення, декілька разів заганяв усіх Татар аж у Кефські гори, де й самі Хани їхні не раз крилися по ущелинах та чагарниках гірських. Татари вважали Сірка за великого чарівника і звичайно титулували його Руським шайтаном, але в суперечних між собою справах віддавалися на його суд, мовляв: "Як Сірко скаже, так тому й бути". При великих своїх користях і здобичах не був він анітрохи зажерливий і корисливий, але все те йшло на інших і навіть на його ворогів. Одна татарка того аулу, звідкіль відігнали були запорожці худобу, з'явившись до Сірка з малими дітьми, скаржилася йому, що в неї забрано ви-суджену нею корову, яка у неї одна й була, і "чим же мені годувати дітей?" Сірко зараз вернув увесь табун скотський того аулу і наказав аулові, коли за-бракне татарчиній корові молока, щоб вони всією громадою дітей її од своїх корів молоком годували, а на одяг їхній дав матері декілька штук з наказом, щоб вони, як виростуть, не воювали з Русинами. Словом кажучи. Сірко був людиною дивовижною і рідких прикмет щодо хоробрості, заповзятливості та всіх військових успіхів; і при достатньому числі війська легко міг зробитися Тамерланом або Чінгісханом, себто великим завойовником. А проте був він і Запорожець, себто рід блазня або навіженого. Одного разу писав до нього Гетьман Самойлович, дорікаючи, що на Запорозьких степах кочують вільно деякі аули Татарські. Він на теє йому відписуючи, що робить так з ласки Війська, з причин недороду в Татар трави і що при такій нагоді і вони інколи од них рівномірною ласкою користуються, закінчив нарешті, тим: "Якби й дідько, пане Гетьмане, допомагав людям у крайній Їх нужді, то гребувати тим не випадає, бо кажуть люди: нужда і закон зміняє. А як ми, живучи з татара-ми по-сусідськи, допомагаємо одне одному, то се розумному, анітрохи не дивно, а то нам тільки дивно, що ти. Пане Гетьмане, багато коло нас хархи-руєш, немов твій покійний батенько на хавтурах з парафіянами у Зінькові, чого ми й Вам упрійме бажаємо"...
І водночас це той самий Сірко, що відмовлявся присягати Москві після Переяславської угоди, завадив у 1659 і 1660-их роках визволити Україну від Московщини, після віроломного розподілу України між Польщею і Московщиною рішучо приєднався до повстання проти Москви, поширив його на Слобожанщину, згодом воював проти турків, був віроломно засланий московитами до Сибіру. Звідки вони його при наближенні турків з переляку випустили".
Видео ІВАН СІРКО - ГЕНІАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ. Лекція історика Олександра Палія канала Олександр ПАЛІЙ
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
КАК НЕ ДАТЬ СЕБЯ ОБОЛВАНИТЬ? ВСЕ СЕКРЕТЫ КРЕМЛЕВСКОЙ ЛЖИ. Лекция историка Александра ПалияЧОМУ РОСІЯ В ПАНІЦІ ВІД "АНГЛО-САКСІВ" І БОРИСА ДЖОНСОНА? Лекція історика Олександра ПаліяВОТ ОНО — ГЛАВНОЕ РАЗЛИЧИЕ УКРАИНЦЕВ И РУССКИХ! Лекция историка Александра ПалияДВА ИСТОКА РУССКОГО ФАШИЗМА. ОТКУДА У РУССКИХ ФАШИСТСКИЙ ИНСТИНКТ? Лекция историка Александра ПалияНАСТОЯЩАЯ ИСТОРИЯ ОДЕССЫ. НОВОРОССИЯ — ЭТО ОСКОРБЛЕНИЕ Лекция историка и политолога Александра ПалияКГБ ЗНАЙШОВ, ДЕ В ІЛОНА МАСКА КНОПКА? Лекція історика і політолога Олександра ПаліяПОЧЕМУ РОССИЙСКИЕ НОБЕЛЕВСКИЕ ЛАУРЕАТЫ — УКРАИНОФИЛЫ И РУСОФОБЫ? Лекция историка Александра ПалияУБИЙСТВО ПРИГОЖИНА - МЕСТЬ ЗА СТРАХ ИЛИ ПОПЫТКА ВЕРНУТЬ СТАТУС В СТАЕ? Лекция историка А. ПалияПОЧЕМУ У РУССКИХ НЕ БЫЛО И НЕТ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ? ГОВОРИТ НАУКА. Лекция историка Александра ПалияКАК МОСКВА КЛЯЛАСЬ ВЕЧНО СЛУЖИТЬ ПОЛЬСКОМУ КОРОЛЮ. Лекция историка Александра ПалияЧТО БОЛЬШЕ ВСЕГО ШОКИРУЕТ МИР В РУССКИХ? Лекция историка Александра ПалияТАГАНРОГ — УКРАИНА? ЧЕХОВ — УКРАИНЕЦ?! Лекция историка Александра ПалияКТО ПОСЛЕДНИЙ НА ВЫХОД ИЗ РОССИИ — ПЛАТИТ РЕПАРАЦИИ И ТУШИТ СВЕТ? Лекция историка Александра ПалияИСТОРИЯ ШВЕДСКО-РОССИЙСКИХ ВОЙН. ЧТО ЗНАЧИТ ШВЕЦИЯ В НАТО? Лекция историка и политолога А. ПалияПочему Путин ТАК напуган? У режима — трещина? Лекция историка и политолога Александра ПалияВСЕ РУССКИЕ МИФЫ О США. ПОЧЕМУ РУССКИЕ НЕНАВИДЯТ АМЕРИКУ, А УКРАИНЦЫ ЕЮ ГОРДЯТСЯ? Лекция А. ПалияГЛАВНАЯ СЛАБОСТЬ РОССИИ. ПУТИНУ ЖУТЬ, А ЛАВРОВУ - ПЕРЕДРЯГА? Лекция историка Александра ПалияПОСКОННЫЕ АГЕНТЫ, ТОСКУЮЩИЕ ПО УРОДИНЕ, БЛАЖЕННЫЕ И ПАРТИЗАНЫ. Лекция историка и политолога А. ПалияКТО ЕЩЕ ИЗ РОССИЙСКИХ ВОЖДЕЙ УДИРАЛ ИЗ СТОЛИЦЫ? Лекция украинского историка Александра ПалияСАМАЯ БЕЗДАРНАЯ ОПЕРЕТКА ВАГНЕРА. В РОССИИ ПОЛНО НЕРОНОВ, НО НЕТ ЭПИХАРИД. Лекция историка А. ПалияВНУТРИ РУССКИХ - МАЛЕНЬКИЙ ПУТИН? МЯТЕЖ ПРИГОЖИНА СОРВАЛ МАСКИ. Лекция историка Александра Палия