Сонце сіло вже низенько

Сонце сіло вже низенько,
скоро день мине,
По дорозі із далеку
блудний син іде.
Стара, латана свитина
на його плечах,
Ноги зранені камінням,
палиця в руках.

Він згадав старого батька,
що лишив давно,
Промінявши дім отцівський
на жінок й вино.
Де блукав - немає щастя,
там розтратив все,
Лише сльози покаяння
до отця несе.

"Сину, повернись
любий сину,
моя рідна дитино,
я чекаю тебе,
Сину, твою
тяжку провину,
я простив тобі сину,
бо кохаю тебе!"

«Більше сили вже не маю
з голоду страждать,
І від спраги, в чужім краю,
тяжко знемагать.
Повернусь до свого батька,
в ноги упаду,
Може, в батьківському серці –
милість я знайду!

Буду я отця благати,
щоб мене простив:
Перед небом і Тобою
тяжко я згрішив!
І скажу своєму батьку:
Ти мене прийми,
Вже не сином, а слугою
у свій дім найми!»

"Сину, повернись
любий сину,
моя рідна дитино,
я чекаю тебе,
Сину, не згадаю
провину,
я простив тобі сину,
бо кохаю тебе!"

Тихий вечір догорає,
опадає цвіт,
Батько сина виглядає
вже багато літ
«О, мій сину! Любий сину,
прийди не барись,
Я давно тебе чекаю
додому вернись!»

То ж почуло Святе Небо
батьківські слова –
Він побачив свого сина,
раптом, з віддаля!
І побіг на зустріч сину,
щоб мерщій обнять,
Наче гостя дорогого
у свій дім прийнять!

"Сину, ти вернувсь,
любий сину,
моя рідна дитино,
я чекав на тебе,
Сину, дай тебе,
любий сину,
пригорну, як дитину,
бо кохаю тебе!"

Батько впав на груди сину,
двоє обнялись,
Сльози радості і щастя
з очей полились.
«Ось, знайшов я свого сина,
що колись згубив,
Він пропав і був вже мертвим,
та Бог оживив!

Дайте все йому найкраще,
що у мене є,
Щоб він був благословенним,
це ж дитя моє!»
Батько сину приготовив
свій отцівський дім,
Щоб отець і син навіки
пробували в нім!

Сину, де блукаєш,
ти сину,
до Отця прийди, сину
Він чекає тебе,
Сину, поспіши
любий сину,
Він прийме,
як дитину,
Бо кохає тебе!
Бог чекає тебе!

Видео Сонце сіло вже низенько канала Христианское караоке - 2021