Циничный склероз Европы и пакт Молотова-Риббентропа. Что случилось 80 лет назад? Кость Бондаренко

17 сентября 1939 года советские войска перешли границу Польши, тогда Второй Речи Посполитой, и почти не встречая сопротивления взяли под контроль Западные Украину и Белоруссии. Земли, которые сегодня являются неотъемлемой частью наших суверенных государств. Польша к тому моменту практически пала под молниеносными ударами Третьего Рейха, по договорённости с которым Союз занимал эти земли.

80 лет спустя, 19 сентября 2019 года Европарламент большинством голосов примет декларацию о «Важности европейской памяти для будущего Европы», которая провозглашает Пакт Молотова-Риббентропа буквально ключевым условием и отправной точкой начала Второй Мировой Войны. И почти в каждом своём разделе уравнивает роли гитлеровской Германии и СССР в развернувшейся трагедии.
Это далеко не первая попытка сбросить добрый кусок ответственности за травмы Второй Мировой на Советский Союз и Российскую Федерацию, как его правопреемницу. Но впервые на таком уровне это происходит в условиях масштабной конфронтации между РФ и западными военно-политическим блоками.

И, пожалуй, впервые смысл и цели этого «документа о европейской памяти» так прозрачны: поставить упрёк современной России и консолидировать европейские страны в общем негативном восприятии ключевого союзника Антигитлеровской коалиции — Советского Союза.

Нас, граждан Украины, которая обрела свои очертания благодаря присоединению Западной Украины, Закарпатья, Буковины и Бессарабии по итогам 39 и 45-х годов и понесла колоссальные жертвы в той войне, не может не затронуть попытка пересмотра картины Второй Мировой и взноса нашего народа.

Мы встретились с руководителем фонда «Украинская политика» историком и политологом Константином Бондаренко, чтобы понять, что же произошло 80 лет назад? Зачем Европа вытесняет образ советского солдата-победителя? Почему так сосредоточенна на 39-м и не помнит предшествующих не менее циничных решений «цивилизованных стран»?
И как нам, украинцам, стоит относиться к событиям 39-го года: оплакивать участь разорванной Польши, которой мы нанесли «удар в спину», или признать это решением, адекватным духу времени и интересам воссоединившегося украинского народа?

Беседовал Николай Моисеенко
Записано в Киеве, 26 сентября 2019

-- укр --

17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон Польщі, тоді Другої Речі Посполитої, і майже не зустрічаючи опору взяли під контроль Західні Україну та Білорусь. Землі, які сьогодні є невід'ємною частиною наших суверенних держав. Польща на той час практично припинила існування під блискавичними ударами Третього Рейху, за домовленістю з яким Союз займав ці землі.

80 років по тому, 19 вересня 2019 року Європарламент більшістю голосів прийме декларацію про «Важливість європейської пам'яті для майбутнього Європи», яка проголошує Пакт Молотова-Ріббентропа ключовою умовою і відправною точкою початку Другої Світової Війни. І майже в кожному своєму розділі зрівнює ролі гітлерівської Німеччини і СРСР в трагедії, що розгорнулася.

Це далеко не перша спроба скинути добрий шматок відповідальності за травми Другої Світової на Радянський Союз і Російську Федерацію, як його правонаступницю. Але вперше на такому рівні це відбувається в умовах масштабної конфронтації між РФ і західними військово-політичним блоками.

І, мабуть, вперше сенс і цілі цього «документа про європейську пам'ять» такі прозорі: поставити докір сучасній Росії і консолідувати європейські країни в загальному негативному сприйнятті ключового союзника антигітлерівської коаліції — Радянського Союзу.

Нас, громадян України, яка знайшла свої обриси завдяки приєднанню Західної України, Закарпаття, Буковини та Бессарабії за підсумками 39 і 45-х років і понесла колосальні жертви в тій війні, не може не турбувати спроба перегляду картини Другої Світової і внеску нашого народу.

Ми зустрілися з керівником фонду «Українська політика» істориком і політологом Костянтином Бондаренком, щоб зрозуміти, що ж сталося 80 років тому? Навіщо Європа витісняє образ радянського солдата-переможця? Чому так зосереджена на 39-му і не пам'ятає попередніх не менше цинічних рішень «цивілізованих країн»?
І як нам, українцям, варто ставитися до подій 39-го року: оплакувати долю розірваної Польщі, якій ми завдали «удар в спину», або визнати це рішення адекватним часові та інтересам возз'єднатися українського народу?

Розмовляв Микола Моїсеєнко
Записано в Києві, 26 вересня 2019

Видео Циничный склероз Европы и пакт Молотова-Риббентропа. Что случилось 80 лет назад? Кость Бондаренко канала Перший Козацький