Загрузка...

Прикарпаття - Чи я в тебе, моя мамко; Ой, ти, кумонько (весільна)

"Берви. Українська традиційна музика Прикарпаття. Vol. 7"

С. Грабів, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.
Запис із радіопередачі Золоті ключі. Архів Нацрадіо

"Прикарпаття південно-західна частина України. Район отримав назву від місцезнаходження біля Підніжжя Карпат. Простягається уздовж східного карпатського хребта, пронизане артеріями рік і річок. Найбільша ріка Прут тече від м. Делятин на півночі до долини ріки Черемош кордону з Румунією. Прикарпаття займає частини Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей. Підгір'я, гори, низини, ліси, ріки, різноманітність ландшафту сприяли розвитку землеробства, пастівництва, лісосплавних, соляних, дерев'яних та інших промислів тощо.
Прикарпаття, як частина Галичини було заселене слов'янськими племенами ще з часів палеоліту. Тут сформувалися етнографічні групи гуцулів, бойків. Із 981 року Галичина входила до складу Київської держави, а після її розпаду утворилася Галицька (з центром Галич), а згодом Галицько-Волинська держава. 3 1349 року тут була встановлена влада польських королів із галицькою автономією, проте з 1434 року відбулася інкорпорація Галичини до складу Польщі.
Зручне географічне розташування краю сприяло розвиткові торговельних відносин з європейськими та близькосхідними країнами. Коломийські соляні промисли й торгівля соляною, хутряною продукцією розпочалася ще у XIII-XIV століттях, поширившись у південно-східному і північному напрямах.
Створене у Львові у 1586 році Ставропігійське братство сприяло розвитку освіти й науки, письменства на всій території західноукраїнських земель, впливало на усну творчість. 3 Прикарпаття походив видатний козацький полководець Петро Конашевич -Сагайдачний. На Львівщині в Нагуєвичах народився геніальний український поет і письменник, фольклорист Іван Франко,
Чужинське панування на Прикарпатті протягом століть, невдоволення селян польськими утисками, насаджуванням католицизму вилилось у ряд повстань. Найбільше з них - т.зв. опришківщина (XV-XVIII ст.) досягнуло кульмінації під проводом Олекси Довбуша, про якого складено багато пісень, легенд, оповідей.
У XVII ст. розпочалися масові втечі людей із західних теренів на вільні слобідські землі, на Січ і приєднання до визвольної війни 1648-1657 рр., що відображено у фольклорі Прикарпаття. На малозаселені задніпровські землі утікачі переносили пісні з правобережжя України, народні казки, легенди, перекази..
Після І поділу Польщі (1772) Галичина, Буковина входили до складу Австро-Угорщини. 3 її розпадом після | світової війни в Галичині створено Легіон українських січових стрільців, який був першим військовим формуванням українських збройних сил. Із 1919 р. Прикарпаття знову опинилося під польською владою, що тривала аж до 1939 року - уведення Західної України до складу Радянської України. У післявоєнні роки галичани, в тому числі мешканці Прикарпаття, які у формі повстанських націоналістичних рухів чинили найбільший опір окупаційним насильницьким режимам і тоталітарній владі, зазнали жорстоких репресій від радянської влади. Означені історичні події повнокровно відбито у фольклорі у пісенній творчості, у народній прозі. У пам'яті народу зазвичай найчіткіше відображення має природа краю, його побут, психологічні стани: у цьому разі переживання пов'язані з виснажливою працею, примусовою службою в цісарській армії (оспівана у т.зв. Жовнірських піснях), із вимушеною через безземелля еміграцією
(оспівана в емігрантських піснях), з визвольною війною (звучить у стрілецьких піснях тощо). Проте фольклор Прикарпаття це частина фольклору всієї України. Цю єдність переконливо засвідчила чотиритомна праця Оскара Кольберга «Pokucie» (1881-1883), яка охопила фольклор Прикарпаття. Також попередньо видана книга Вацлава з Олеська та Кароля Ліпінського «Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego» (1833), «Русалка Дністрова» (1837) «Руської трійці» на чолі з М.Шашкевичем, збірники українських пісень і дум М.Максимовича (1827, 1834, 1847). Бачимо це також у представленій у диску календарно-обрядовій, весільній пісенності: у колядках («Святий Миколай» - №32) «Весільних ладканнях» (№8), баладах («Про подолянку» №23), «Про Чабана» тощо."
- Софія Грица, доктор мистецтвознавства

Укладання музичної частини Тарас Грималюк
Фольклористи: Софія Грица, Михайло Хай, Богдан Яремко, Лідія Орел, Леся Турянська, Ганна Коропніченко, Любомир Кушлик, Богдан Водяний, Микола Семиног.
Продюсер проекту - Тарас Грималюк

Проект "Моя Україна. Берви"

Видео Прикарпаття - Чи я в тебе, моя мамко; Ой, ти, кумонько (весільна) канала Ryshka
Страницу в закладки Мои закладки
Все заметки Новая заметка Страницу в заметки