Valse melancolique - Кобилянська Ольга - зміст скорочено

О. Кобилянська — письменник-новатор. (О. Кобилянська у багатьох своїх творах ставила питання про долю жінки у суспільстві та її роль у ньому. Письменниця відома своїми поглядами на жінку, які часто не збігалися із загальноприйнятими. Заслугою Ольги Юліанівни є те, що вона у своїх новелах та повістях «безлику жінку» зробила «людиною» та «царівною». Героїні її творів наділені неабияким інтелектом, силою волі, високою мораллю та інтелігентністю.)

Новела О. Кобилянської «Valsemelancholigue» — спроба зруйнувати стереотипи щодо погляду на роль, місце і можливості жінки в суспільстві. (У новелі вперше в історії української літератури зроблено спробу зруйнувати стереотипи щодо погляду на роль, місце і можливості жінки в суспільстві. Героїні твору ніби об’єднують у собі два світи — чоловічий і жіночий. Письменниця показує, що, відмовившись від суто жіночих, «салонних» занять (напіввправні гами та акварелі), вони перетворюють їх на творчість, а отже, входять у суто чоловічу сферу, адже їхні уміння дають їм змогу заробляти гроші, щоб задовольняти свої потреби і запити, навіть матеріально забезпечувати себе і свою дитину, як це бачимо на прикладі життя Ганнусі.)

Освоєння жінкою традиційно чоловічого простору. (Безперечною заслугоюписьменниці є те, що вона однією з перших в українській літературі змалювала образи жінок-інтелігенток, яким притаманні вищі духовні інтереси, прагнення вирватись із тенет буденщини, духовного рабства. Жінка у творах письменниці посягнула «на святе» — вона почала освоювати простір, який одвічно вважався суто чоловічим. Так, героїні новели «Valsemelancholigue» винаймають власну кімнату, такі приклади в українському суспільстві були поодинокими. Тим більше, до О. Кобилянської про це ніхто ніколи не писав.)

Героїні О. Кобилянської — талановиті мистецькі натури. (З біографії письменниці ми знаємо, що вона вміла малювати, пристрасно любила музику, театр, мистецтво взагалі. Тому не дивно, що героїні її «Меланхолійного вальсу» — натури мистецьки обдаровані, краси та гармонії шукають вони у творчості. Кожна з дівчат прагне знайти своє щастя, найповніше реалізувати свій багатий духовний потенціал. Вони такі різні і водночас такі схожі. Марта — втілення доброти й лагідності, вона готова «обійняти весь світ, зігріти його теплом свого серця», співчутлива, розсудлива, спокійна.

Художниця Ганнуся — нестримна, поривчаста, непостійна у своїх почуттях, палка, імпульсивна, волелюбна, найбільше цінує мистецтво й вільний розвиток особистості.

Софія — чутлива, вразлива, тонко відчуває красу, прагне до гармонії в мистецтві і людських почуттях, не уявляє свого життя без музики. Її найзаповітніша мрія — стати піаністкою. Але життя героїні складається трагічно. І ця трагедія має соціальний підтекст. В умовах капіталістичної дійсності такі щедрі душею, але не пристосовані до життя таланти, доля яких залежить від обставин, здебільшого якщо не гинуть фізично, то ламаються морально.)

Героїні Ольги Кобилянської дуже нагадують авторку. (Героїні Ольги Кобилянської дуже нагадують її саму, що теж була однією з «нових жінок». Вони хоча й не заперечують необхідності вийти заміж, створити сім’ю, проте сенс свого життя вбачають не лише в завоюванні чоловічої прихильності. Це жінки, які прагнуть нарівні з чоловіками здобути гідну освіту, реалізувати себе в діяльності, корисній суспільству, і бути матеріально незалежними. Можна з упевненістю сказати, що позиція О. Кобилянської була сміливою і ризикованою, адже патріархальна свідомість такі погляди на життя сприймала як аморальні.)

https://ukrlit.net/lib/kobylanska/tpq0x.html
https://ukrlit.net/textbook/10klas_15/61.html

Видео Valse melancolique - Кобилянська Ольга - зміст скорочено канала Нова Українська Школа