ОБЛОГА СТАВИЩ 1664 ⚔ Стефан Чарнецький ⚔ 13 тижнів і 3 дні ➳

Облога Ставищ в історичній науці отримала назву «Ставищанська оборона 1664 року». Вона розвивалася як частина подій Правобережного повстання 1664-1665 років, коли козаки, селяни й міщани збройно виступили проти польської шляхти, яка намагалася відновити свої володільницькі права в тому вигляді, що й до початку Національно-визвольної війни 1648-1657 років під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
Початок Правобережного повстання пов’язують із походом кошового отамана Запорозької Січі Іван Сірка на Брацлавщину в 1-й половині лютого 1664 року. За короткий час повстання охопило значні території Брацлавщини та Київщини. На той час Ставища були одним із польських форпостів, як і Біла Церква, Корсунь, Чигирин. Жителі Ставищ і повсталі козаки обороняли місто від об’єднаних військ гетьмана правобережного Війська Запорозького Павла Тетері, київського воєводи та великого обозного коронного Стефана Чарнецького і кримського хана Мегмед-Ґерея IV (бл. 20−30 тис. Вояків).
00:00 Intro: “Ой на горі та й женці жнуть”.
Улітку 1664 року в містечку Ставища повсталі козаки (18 загонів) убили 400 солдатів польського гарнізону. Щоб присмирити бунтівників, Стефан Чарнецький рушив на Ставища, не прихопивши навіть провіанту.
00:16 27 червня (7 липня) польське військо підійшло до Ставища зі сходу.
01:01 28 червня (8 липня) підійшли війська шведського генерал-майора Карла-Ґустава Врангеля та обстріляли місто.
Чарнецькому повідомили, що в містечку близько 20 000 озброєних, які напевно спробують вийти з оточення. Воєвода наказав копати шанці, аби утримати повсталих в облозі. Татари, які погано зналися на місцевості, трималися біля табору Чарнецького, чекаючи наказу про штурм.
01:38 1 липня (10 липня) зранку Чарнецький наказав Врангелю штурмувати обложене місто піхотою.
Початок був досить вдалим: полки Врангеля прорвалися за фортечні стіни й опинилися всередині міста. Поляки пустили татар уперед, а ті, за своїм звичаєм, кинулися по ясир − почався хаос. Обложені скористалися цим: зібралися на силах і вибили поляків з міста, завдавши ударів ще й поза міськими стінами. Тоді зміцнили оборону і викопали рови.
Татари були невдоволені тим, що надто довго перебувають в одній і тій самій місцевості. Проте Чарнецький зробив хану кілька коштовних подарунків, аби частина його армії лишалася при облозі міста. Інша частина татар з трьома полками козаків на чолі з полковником Себастіяном Маховським вирушили на перехоплення полковника Івана Сірка, який з’являвся у різних місцях від Брацлава до Дніпра, плануючи диверсію проти Чарнецького.
03:32 9 серпня (19 серпня) оборонці вийшли з міста й атакували шанець, де розміщувався воєвода з Ройсена, та після кількагодинного бою змушені були відступити в місто.
04:22 16 серпня (26 серпня) козаки захопили невеликий шанець та з 12-ї години опівдні до 19-ї вечора рили рови, щоб перешкодити польській кінноті прийти на допомогу піхоті.
Однак воєвода Чарнецький з піхотою відігнав козаків за фортечні стіни.
04:45 28 серпня (7 вересня) козаки штурмували шанець, де розміщувалися три полки підполковника Рупена.
Щоб відбити атаку, Рупен застосував артилерійське знаряддя, заховане в траншеї, та витратив пороху більше, ніж зазвичай. Тим часом посеред Ставищ оборонці за 36 годин змурували укріплену стіну. Генерал Врангель, досвідчений в артилерійській справі, застосував гранати й вогнепальні снаряди, що пошкодили дуже високу башту. Зрештою, 3 вересня вона була вщент зруйнована вогнем.
05:58 10 вересня (20 вересня) поляки відвоювали всі польові укріплення, які до того покинули, а згодом помножили їх, підступаючи до міста.
06:39 28 вересня (8 жовтня) поляки об’єднали свої сили.
30 вересня (10 жовтня) оборонці здалися й оголосили Чарнецькому (тоді він став уже воєводою київським) про свою вірність польській короні.
07:04 Статистика облоги
Це сталося після 13 тижнів і трьох днів облоги. У місті померло більше 5000 осіб, частково — через хвороби. Лишилося більше 12 000 боєздатних і озброєних. Серед поляків налічувалося (без урахування татар) не більше 600 боєздатних і озброєних піхотинців, 600 драгунів та 4000 рицарів. Померлих і поранених з польського боку — 500 вояків, серед них 4 підполковники, кілька майорів та інших офіцерів. Воєвода Чарнецький розіслав у інші бунтівні міста універсали, закликаючи здатися на милість короля і скоритися йому так само, як і фортеця Ставища.
{Складено з перекладу опису Облоги Ставищ у хроніці «Theatrum Europaeum», том 9, Франкфурт-на-Майні, 1672}
08:52 Ставищанська оборона в контексті Правобережного повстання 1664−1665 років
На початку 1665 року ставищани знову повстали. Стефан Чарнецький захопив містечко і наказав знищити всіх його мешканців. До кінця 17 століття місцевість стояла пусткою. Сам Чарнецький помер 12 лютого 1665 року від поранення, отриманого під час штурму Ставищ.
Чарнецький уславнений в гімні Польщі: Jak Czarniecki do Poznania wracał się przez morze dla ojczyzny ratowania po szwedzkim rozbiorze. Marsz, marsz, Dąbrowski...
#Czarniecki #TheatrumEuropaeum #Плахотнюк

Видео ОБЛОГА СТАВИЩ 1664 ⚔ Стефан Чарнецький ⚔ 13 тижнів і 3 дні ➳ канала Ставищенські стайні