Макарич

Кондрачук Євген Макарович
(04.06.1950-28.03.2019)
Завтра 6 квітня буде дев’ятий день як не має серед живих Євгена Макаровича. Не мала досвіду писати некрологи так що вибачте якщо щось напишу не так. Просто не хочу щоб цю людину забули і не згадали. Переконана ще дуже багато хто не знає, що його уже не має серед нас. Багато хто не прийшов провести його в останню путь певно не знали…
Євген Макарович для нас усіх для колег, друзів, учнів просто Макарович був не просто колегою він був другом, порадником просто світлою, мудрою людиною. Так він не був ідеальним, робив напевно у житті багато помилок. Та для мене особисто він був і досі є людиною епохою, адже у нашому колективі він пропрацював 50 років. Мені пощастило працювати з Макаричем 18 років. Ми були серед тих хто на роботі залишався до перших зірок. Я вдячна вам за гори відремонтованого обладнання для мого колективу, за змістовні розмови, прогулянки, і за те що ви просто булу у моєму житті. Важко порахувати скільки учнів у нього було скількох навчив будувати кораблі, човни тощо адже очолював гурток судномоделювання у Центрі дитячої та юнацької творчості, як уже писала 50 років. Не має практично жодної людини в нашому колективі яка б не зверталась практично щодня хоч з якимось проханням відремонтувати парасольку, праску, телевізор, машину, зробити ніж, підбити взуття, просвердлити, склеїти, позичити щось ,важко перерахувати що він тільки не робив, ні коли нікому не відмовляв. З ним просто було цікаво просто поспілкуватись, отримати пораду. Він був доброю, ввічливою людиною, професіоналом у своїй справі, душею будь-якою компанії.
Завжди дивувалась чому не вдалось такій людині створити сім’ю, мати дітей. Можливо тому що все своє життя присвятив одній жінці, яку дуже кохав, і якої давно уже немає. Не має кому згадати це страшно, адже родини не залишилось. Кажуть десь у світі є старша сестра і племінниця можливо колись їм ця новина буде відома.
Кажуть що людини живе допоки її пам’ятають. Я прошу всіх хто знав цю людину, а таких я знаю дуже багато, навіть серед можновладців нашого міста яким робив справжні човни, учні, колеги, знайомі пригадають та пом’янути не злим тихим словом.
Для мене важливо щоб після того як людина пішла з життя залишилось щось більше окрім цифр родився, помер. Кожного разу як варю своїй донечці їсти тримаю ковшик за ручку яку виточив Макарич. Я пам’ятаю. Хай земля вам буде пухом. Для мене ви просто пішли у довге, довге плавання
Пригадайте і не забувайте тих хто пішов, рідних, близьких і тих хто дає нам право жити і йде на небо майже щодня захищаючи нашу державу

Видео Макарич канала Наталія Качковська