КОЗАК МАМАЙ - це "ніхто"

Козак Мамай в живописі.
Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.
Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.
Малюнки ці були дуже улюблені: їх не тільки чіпляли по стінах як картини, але й робили на дверях, шафах, скринях, вуликах, робили по всій Україні від Дону до Карпат: Мамая можна побачити, наприклад, у Львові в Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького, тільки вірші на ньому написано латинськими літерами, хоч і українською мовою.

Видео КОЗАК МАМАЙ - це "ніхто" канала Alex Rubanov