«19-річний командир». Hromadske.doc

Максим Громов через 2 роки: https://youtu.be/wRQd-5q86Bg
«Розміновуємо мінні поля. Кожен день 10-15 розтяжок, мін доводиться знімати, щоб свої хлопці не “літали”»

Майдан, коктейлі Молотова, полон у “беркутівців”, а потім іспити, шкільний випускний – і на війну. Під вигаданим ім’ям, прикидаючись біженцем з анексованого півострова, хлопець іде добровольцем у батальйон “Крим”. Там усі його знають як Женю, хоча насправді він – Максим. Без вигаданої історії про втрачені документи підліток не потрапив би до війська: 17-річних воювати не пускають.

«Майдан закінчився – знову школа, ЗНО. Думав вступати до Львівської академії сухопутних військ на інженерний факультет. Але все-таки вважав, що більш потрібен на війні, ніж десь у Львові»

Сьогодні Максим Громов – командир розвідзводу ЗСУ, який працює на самому “нулі”, під окупованим Донецьком. З 2014 він побував сапером розвідгрупи, командиром інженерно-саперного відділення, виконував обов’язки начальника інженерної служби. У 18 років хлопця призначили командувати окремим розвідувальним зводом 42-го батальйону. Пройшов Савур-Могилу (контузія, госпіталь), Дебальцеве (контузія), Піски (три осколки в ногу), Вуглегірськ (підрив міни, госпіталь), Зайцеве, Горлівку...

У свої 19 років Максим Громов отримав серйозний бойовий досвід і планує далі навчатися військовій справі. Історія юного командира від журналістського-документального проекту Hromadske.doc.

___
Портрет Максима Громова на обкладинці – Роман Ніколаєв.

Видео «19-річний командир». Hromadske.doc канала hromadske