Гуцульська коляда в садибі Франка
4 січня, напередодні Водохреща, в музеї-садибі Франка відбулося цікаве дійство – реконструкція давніх традиції Криворівні, тут звучала гуцульська коляда. Гості та відвідувачі заповідника мали змогу побачити і почути автентичне виконання колядок, які звучали сто і більше років тому. Гуцульська коляда – унікальна традиція, яку зберегли у горах. І попри будь-яку загрозу, Різдво в Криворівні святкують, бо це – надія на нове життя, яку приносить новонароджений Ісус, та на перемогу. Гуцульські коляди відрізняються текстами, мелодіями, технікою виконання та супроводом – трембітами, рогами, скрипкою та іншими музичними інструментами.
На правах господаря директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак подякував колядникам з Криворівні і сказав: «Вдумайтесь в глибину цієї колядки. Одним із перших започаткував її вивчення Іван Франко зі своїми однодумцями під час етнографічних експедицій. Корифей української етнографії Володимир Гнатюк в листі до Івана Франка писав: «Чи ти дорогий друже зауважив, які ця коляда має проникливі богослужбові вкраплення?». Фактично гуцульська коляда відрізняється від бойківської тим, що вона побудована, в основному, на богослужбовому требнику Петра Могили 1620 року. Саме в ньому Ісус запрошується віншувати. Колядники на Гуцульщині запрошують самого Ісуса Христа до хати віншувати цій родині».
Богдан Лазорак наголосив на тому, що ця коляда є благочинною, адже збираються кошти для Збройних Сил України. Дехто з колядників, які минулі роки відвідували Нагуєвичі не змогли приїхати сьогодні з поважних причин – вони зараз на фронті, захищають рідну землю. Та все ж один з побратимів, який перебуває в короткочасній відпустці завітав у складі гурту до рідного села Івана Франка. Директор ДІКЗ «Нагуєвичі» вручив гостям подарунки та передав другий третій том «Садиби Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» для музею Франка в Криворівні.
У свою чергу унікальний експонат, а саме бойківську трембіту, отримав і музей в Нагуєвичах. Його через директора дрогобицької компанії «Дах Стиль» Андрія Кисіля передала родина Демків із села Ластівка.
Цікаво про традиції в рідному селі розповів Василь Луцюк (його дружина – Ганна Луцюк вже багато років керує Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка в Криворівні): «Криворівня – гірське село, тут колядують гучно та довго. З-під церкви в різні боки розходяться групи колядників. Бо треба зайти до кожної, навіть найдальшої, господи. Цього року у Криворівні є десять колядницьких гуртів. Кожна ватага – на свій «куток» села чи присілок. Присілків у Криворівні – більше десяти. Загалом у селі понад 800 дворів. Від Різдва до Водохреща колядники мусять побувати в усіх без винятку оселях.
За старших у колядницькій ватазі «береза» і «вибірця». «Вибірця» – організатор-адміністратор: він збирає на репетиції і на коляду, слідкує за порядком, одягом і дотриманням традицій. «Береза» відповідає за творчу частину. Головний його обов’язок –керувати в коляді. «Береза» – це щось таке, як режисер. Він у колядників – найбільш шанована людина. Це – душа гурту, керівник усього дійства. Він добирає колядників, вчить з ними слова, сам знає напам’ять до півсотні колядок і ще більше звичаїв, починає кожну колядку, веде мелодії, загалом керує дійством».
На завершення всі разом заспівали і бойківські колядки.
Видео Гуцульська коляда в садибі Франка канала Музей садиба Нагуєвичі
На правах господаря директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак подякував колядникам з Криворівні і сказав: «Вдумайтесь в глибину цієї колядки. Одним із перших започаткував її вивчення Іван Франко зі своїми однодумцями під час етнографічних експедицій. Корифей української етнографії Володимир Гнатюк в листі до Івана Франка писав: «Чи ти дорогий друже зауважив, які ця коляда має проникливі богослужбові вкраплення?». Фактично гуцульська коляда відрізняється від бойківської тим, що вона побудована, в основному, на богослужбовому требнику Петра Могили 1620 року. Саме в ньому Ісус запрошується віншувати. Колядники на Гуцульщині запрошують самого Ісуса Христа до хати віншувати цій родині».
Богдан Лазорак наголосив на тому, що ця коляда є благочинною, адже збираються кошти для Збройних Сил України. Дехто з колядників, які минулі роки відвідували Нагуєвичі не змогли приїхати сьогодні з поважних причин – вони зараз на фронті, захищають рідну землю. Та все ж один з побратимів, який перебуває в короткочасній відпустці завітав у складі гурту до рідного села Івана Франка. Директор ДІКЗ «Нагуєвичі» вручив гостям подарунки та передав другий третій том «Садиби Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» для музею Франка в Криворівні.
У свою чергу унікальний експонат, а саме бойківську трембіту, отримав і музей в Нагуєвичах. Його через директора дрогобицької компанії «Дах Стиль» Андрія Кисіля передала родина Демків із села Ластівка.
Цікаво про традиції в рідному селі розповів Василь Луцюк (його дружина – Ганна Луцюк вже багато років керує Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка в Криворівні): «Криворівня – гірське село, тут колядують гучно та довго. З-під церкви в різні боки розходяться групи колядників. Бо треба зайти до кожної, навіть найдальшої, господи. Цього року у Криворівні є десять колядницьких гуртів. Кожна ватага – на свій «куток» села чи присілок. Присілків у Криворівні – більше десяти. Загалом у селі понад 800 дворів. Від Різдва до Водохреща колядники мусять побувати в усіх без винятку оселях.
За старших у колядницькій ватазі «береза» і «вибірця». «Вибірця» – організатор-адміністратор: він збирає на репетиції і на коляду, слідкує за порядком, одягом і дотриманням традицій. «Береза» відповідає за творчу частину. Головний його обов’язок –керувати в коляді. «Береза» – це щось таке, як режисер. Він у колядників – найбільш шанована людина. Це – душа гурту, керівник усього дійства. Він добирає колядників, вчить з ними слова, сам знає напам’ять до півсотні колядок і ще більше звичаїв, починає кожну колядку, веде мелодії, загалом керує дійством».
На завершення всі разом заспівали і бойківські колядки.
Видео Гуцульська коляда в садибі Франка канала Музей садиба Нагуєвичі
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
Відкриття виставки «Трипілля. Голос предків»Живі історії Франкового краю. Частина 5. Емілія БереськаЖиві історії Франкового краю. Частина 12. Ігор ЛіщинськийВідкриття фотовиставки Олександра Пежанського "Перший колір"Музей Івана Франка в НагуєвичахПрезентація третьої книги «Садиба Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі». Частина 1Вечір читання віршів Тараса Григоровича ШевченкаЖиві історії Франкового краю. Частина 8. Надія ВолощукЖиві історії Франкового краю. Частина 22. Григорій СивохіпВітання до Дня добровольця від ДІКЗ «Нагуєвичі»Етнофест в Нагуєвичах. Частина перша - офіційні заходи та екскурсіяЖиві історії Франкового краю. Частина 6. Іван СкибакЖиві історії Франкового краю. Частина 11. Віра ШемердякЖиві історії Франкового краю. Частина 1. Марія ШуткоВідкриття виставки «Іван Франко і археологія»Розповідь про Катерину Фалькевич ФранкоЖиві історії Франкового краю. Частина 16. Гість програми корінний дрогобичанин Юрій-Тадеуш СирваткаЖиві історії Франкового краю. Частина 15. Збігнєв БулькевичТаємнича сила ЯриниВідкриття виставки робіт «Лабіринт» Лідії Крипак-Уварової в ДІКЗ «Нагуєвичі»