Я не кину тебе, Україно! сл. Василя Головецького. муз. Олександра Лазарєва-криворізького

«Я НЕ КИНУ ТЕБЕ, УКРАЇНО!»
Слова Василя Головецького
Музика Олександра Лазарєва-криворізького

Прилетів журавель – а гнізда вже нема,
І бабусі нема, і хатина – руїна,
І весна витирає сльозу крадькома,
І якась не така, як завжди, Україна.
Причитання сирен, на пожарищах - дим,
Вогневиця снарядів, біда безупинна…
І притих журавель на подвір’ї старім,
Зажуривсь: «Та чи ти ж це, моя Україно?!

ПРИСПІВ:
На мене впали з вишини
Одним об’єднаним ударом
Солодкі пахощі весни
З війни нестерпним перегаром.
Життя і смерть, надія й страх,
Зневіра й мужність неозора.
Я волелюбний, гордий птах
Лишивсь безхатченком надворі.

Може, краще тікати мені звідсіля
І за море летіти, допоки не згинув?
Тільки як же втечеш: хоч й велика земля,
А Вкраїна – одна! Лиш одна Україна!».
Раптом з неба – ячання нового ключа!
Журавель усміхнувсь молодій журавлині
І гніздо на калині мостити почав,
І сказав: «Я не кину тебе, Україно!»
ПРИСПІВ:
І цей підсніжник під вікном
Такий тендітний, синьоокий,
Немов, який казковий гном,
Неначе мій пароль у спокій -
Під голосіння злих сирен,
Поперед обстрілом нервовим,
І тихе сонечко, ген-ген,
Сіда за обрій калиновий.
Брідж:
І я – не я, і світ – не світ,
І знов повітряна тривога…
А голубенький первоцвіт –
Зорить, як сині очі Бога!

4.04.22 Житомир-Кривий Ріг

Видео Я не кину тебе, Україно! сл. Василя Головецького. муз. Олександра Лазарєва-криворізького канала ailazarev