Кляузи Чорного Черемошу

Україна має шалений туристичний потенціал. На жаль, самим українцям він не цікавий.

Свого часу кляузи досліджували польські, австрійські та українські вчені, кляузи були "річковими воротами" для деревосплавної промисловості.

Усі відвідані кляузи - вражають. Залишками, величчю і... доступністю. Вздовж усього Черемошу (з деякими перериваннями на зруйновані мости) йде шикарна їжджена (прикордонниками чи контрабандистами, але ми нікого за два дні не зустріли) дорога.

Проблема в тому, щоб дістатися цієї дороги. Чернівецька і Івано-Франківська області наче бережуть цей скарб від усіх, і від самих себе в першу чергу. Щоб дійти до Черемошу з боку Франківщини, нас знадобилось чотири дні (якщо дуже поспішати, вклалися б в два). Але ходить маршрутка, і життя у дальніх селах більш-менш є. З Чернівецькою областю взагалі жах. Села Перкалаб, Верхній та Нижній Ялівець, Сарата - це ЗА краєм землі. Як сказала продавчиня в одному з магазинів "дитино, звідси ніяк не виберешся, хіба як лісовоз упросити". Ми "упросили" лісовоз, і дві години їхали ТАКИХ тридцять кілометрів, що і досі згадувати моторошно. До речі, в цьому році Чернівецька ОДА була покарана за не використання більше 60 мільйонів гривень на дороги місцевого значення. Саботери...

А місця там чудові. Чисті, зелені. Подекуди зустрічаються закинуті радянські притулки, гуртожитки, прикордонна база... Там легко ходити і прекрасно бути, але ж добратися туди можна тільки лісовозом...

Видео Кляузи Чорного Черемошу канала Hope Well