Курган Голодомoру

Завчасно йшли з життя старі.
З собою мудрість забирали.
А діти! Діточки малі…
За що їх рано поховали?!

Зав‘яав не розпустившись цвіт.
Їм не женитись, не родити.
А що нам з пам‘яттю робити?
Вона довіку буде жить.
Ганна Білик

90-ті роковини Голодомору 32-33. Ми їх пом’янули. Півтисячі односельців заморених голодною смертю, чиї кості розкидані по траншеях давнього ляхецького кладовища. Тепер для них облаштовуємо курган пам‘яті майже навпроти берізки-тризуба.
Тетяна Білик, Наталія Сокол і Андрій Шульга тільки встигли розчистити ділянку від клинків і високих бур‘янів, як до нас прибула підмога садівників. Лариса Василівна й Олександр Петрович Маснюки привезли рослини.
Ми залюбки їх висаджували і мріяли, як зробити місцину справді знаковою.
Роботи ще уйма. З весни хочемо обсадити узгірок ялівцем. Покласти на нього плоский камінь і підписати…. Може, у вас теж є ідеї? Доєднуйтеся. Бо, якщо не ми , то хто догляне нашу історію, нашу пам‘ять, нашу совість. Ми ж не орки! Та й місцина на узбіччі над Хировкою зручна аби спинитись хоч на мить і подумки зауважити: не пробачимо, не допустимо знову

Видео Курган Голодомoру канала Село на нашій Україні