Марія Скочиліс - Я не знаю, як тебе звати… (Авторський вірш)

Я не знаю, як тебе звати,
Ти напевне чийсь брат чи син,
Хтось тебе мабуть кличе татом,
А для когось, коханий ти.

Я не знаю, як тебе звати,
Ти напевне чиясь донька,
Для дитини найкраща мати,
Мабуть подруга чи сестра.

Я не знаю, як тебе звати,
Але ти захищаєш мій дім,
Аби діти могли тут спати
Ти не спиш уже декілька діб.

Ми живемо в одній країні
Але в нас, дуже різні життя,
Бо я вдома, в своїй квартирі,
Ти ж на фронті, де йде війна.

Вранці я, поцілую рідних,
Як тривога, іду в укриття,
А ти горнеш до серця фото,
Робиш все, щоб тривало життя,

Ти як завжди маскуєш втому
І ніколи не скажеш про біль
Я увечері йду додому,
А на тебе чекає бій.

Я не знаю, як тебе звати
Але вдячна тобі за все,
Повертайся скоріш додому
Нехай небо тебе береже!

І в молитві прошу у Бога,
Аби всім нам зберіг життя.
Буде спокій і перемога,
Буде вільна країна моя!

©Марія Скочиліс
Відео: Ростислав Мудрий

#віршіпровійну #віршіукраїнською #сучаснаукраїнськапоезія

Видео Марія Скочиліс - Я не знаю, як тебе звати… (Авторський вірш) канала Марія Скочиліс