Уманська Яма Репортаж.VOB
Катастрофа Зеленої брами (урочище біля села Підвисоке, Новоархангельського району, Кіровоградської області) , де були оточені основні сили угрупування військ 6-ї та 12-ї радянських армій стала початком поневірянь для десятків тисяч військовополонених, відправлених до 16-го армійського пересильного пункту, відомого, як Уманська яма, що був створений гітлерівцями поблизу міста Умань, Київської області (нині - Черкаська).
Сама жахлива доля чекала поранених та хворих бійців Червоної Армії: вони були приречені на смерть від ран, хвороб, антисанітарії, голоду, спраги.
Відповідно до звернення лікарів, що поділяли з полоненими всі жахи полону, комендант пересильного пункту дозволив розмістити лазарети для лікування військовополонених за межами пересильного пункту. Таким чином, починаючи з першої половини серпня 1941 року до жовтня 1943 року в Умані існували німецькі лазарети для хворих та поранених радянських військовополонених.
Надія на одужання, а потім визволення з неволі не залишала поранених та хворих бійців, однак подальша доля у тих, які одужали, різна: далеко не всі дійшли живими до переможного травня 1945 року. Тисячі бранців знайшли свій останній земний притулок в уманській землі. Найбільше поховання військовополонених знаходиться поблизу Національного дендрологічного парку «Софіївка». Військові лікарі лазарету №3 у великій таємниці, під загрозою смертної кари, залишали померлим побратимам останню надію на безсмертя: у кожну братську могилу закладали закорковану пляшку, куди вкладали списки із занотованими даними про небіжчиків. З жовтня 1941 року по червень 1943 року ні одне поховання не було безіменним!!!
У травні 1944 року Державна комісія працювала на братському кладовищі лазарету №3 та визначила, що дійсно, ідентифіковані тіла -- це рештки радянських воїнів, військовополонених німецького табору. Поважна комісія відшукала у могилах пляшки із списками про покійних бранців, проаналізувала та заховала їх, призначивши гриф «Таємно». Рідні померлих декілька десятиліть навіть і не здогадувались про місце поховання своїх близьких.
Видео Уманська Яма Репортаж.VOB канала Евгений Панчук
Сама жахлива доля чекала поранених та хворих бійців Червоної Армії: вони були приречені на смерть від ран, хвороб, антисанітарії, голоду, спраги.
Відповідно до звернення лікарів, що поділяли з полоненими всі жахи полону, комендант пересильного пункту дозволив розмістити лазарети для лікування військовополонених за межами пересильного пункту. Таким чином, починаючи з першої половини серпня 1941 року до жовтня 1943 року в Умані існували німецькі лазарети для хворих та поранених радянських військовополонених.
Надія на одужання, а потім визволення з неволі не залишала поранених та хворих бійців, однак подальша доля у тих, які одужали, різна: далеко не всі дійшли живими до переможного травня 1945 року. Тисячі бранців знайшли свій останній земний притулок в уманській землі. Найбільше поховання військовополонених знаходиться поблизу Національного дендрологічного парку «Софіївка». Військові лікарі лазарету №3 у великій таємниці, під загрозою смертної кари, залишали померлим побратимам останню надію на безсмертя: у кожну братську могилу закладали закорковану пляшку, куди вкладали списки із занотованими даними про небіжчиків. З жовтня 1941 року по червень 1943 року ні одне поховання не було безіменним!!!
У травні 1944 року Державна комісія працювала на братському кладовищі лазарету №3 та визначила, що дійсно, ідентифіковані тіла -- це рештки радянських воїнів, військовополонених німецького табору. Поважна комісія відшукала у могилах пляшки із списками про покійних бранців, проаналізувала та заховала їх, призначивши гриф «Таємно». Рідні померлих декілька десятиліть навіть і не здогадувались про місце поховання своїх близьких.
Видео Уманська Яма Репортаж.VOB канала Евгений Панчук
Показать
Комментарии отсутствуют
Информация о видео
Другие видео канала
Поетика жіночої красиВиставка воскових фігур Умань 2014Щоденники КурінногоПрезентація книги Забуттю не підлягає.flvРодина СТАРОДУБХор Уманської дитячої школи мистецтвКнига памяті шталагу 349Презентація Історія Уманських вулиць.flvПривітання з 8 березня Панчук Євген м УманьЗабуттю не підлягаєУманська Яма. Німецька хроніка.flvЗбережена пам'ять