Хоч на край світу. Біженці з Донбасу згадують минуле і розмірковують про майбутнє

(Хоть на край света. Беженцы из Донбасса вспоминают прошлое и размышляют о будущем)

Військові дії в Луганській та Донецькій областях змусили сотні тисяч людей покинути свої домівки. Частина біженців опинилася в Росії, інша частина знайшла притулок в самій Україні, в сусідніх з Донбасом регіонах. Російський Білгород і український Харків перетворилися в транзитні міста, де отримали тимчасовий притулок десятки тисяч людей, що втікали від війни. Більшість проживає у родичів і на орендованих квартирах, меншість − в колишніх піонерських таборах на околицях Білгорода та Харкова. Ті, хто втратили рідних і близьких, притулок і майно, в повному розпачі. Вони звинувачують у всіх бідах Київ і Москву, так званих «ополченців» і українських військових, кого завгодно, але тільки не себе. У тих, хто підтримав сепаратистів, зникли останні надії, коли з'ясувалося, що Москва не збирається приєднати Донбас до Росії, як навесні цього року Крим; інші хочуть жити в суверенній Україні, але не знають як. Мир і стабільність у біженців асоціюється з Радянським Союзом. Минуле бачиться якщо не раєм, то цілком собі затишним світом, де були будинок, робота і надії на майбутнє. Війна на Донбасі зруйнувала всі їхні плани і мрії, назад у СРСР − дороги немає, попереду холодна зима і поневіряння по Росії і Україні в пошуках житла і роботи.

Відеорепортаж Російської редакції Радіо Свобода, автор: Мумін Шакіров
http://www.svoboda.org/content/article/26693441.html

Видео Хоч на край світу. Біженці з Донбасу згадують минуле і розмірковують про майбутнє канала Радіо Свобода