Різдво Пресвятої Богородиці. Козельщинський монастир

21 вересня православні святкували Різдво Пресвятої Богородиці.
У мене був учора день народження - день сьомий. І я його відсвяткувала в Козельщинському монастирі Різдва Богородиці.
Це був надзвичайний день - красивий, світлий, теплий і родинний. І я про нього багато написала з телефону в Фейсбук, бо інстаграм відразу відмовився викладати відео 28 хвилин. Та на жаль, і Фейсбук не завантажив відео , а відповідно і текст зник...
Можливо і на краще, бо завдяки тому що текст зник, знову прожила цей день і раптом зрозуміла, що моє життя якимсь дивним чином пов’язане з Козельщинським монастирем.
Читати молитви, виходячи з дому, мене навчила бабуся, мама мого вітчима. Правда, дуже суворо просила нікому не розповідати. Так я й виросла із молитвами, хоча в церкву не ходила.
Бабуся не водила в церкву, бо жила в Галещині. Тоді церкви в селі не було. Якось ми поїхали Козельщину і бабуся багато розповіла про Козельщинську чудотворну ікону, і про монастир, і про те, як монашки ховали ікону, і як ікона плакала кровавими сльозами перед якоюсь кровопролитною битвою (тільки я не пам’ятаю подробиці). Згадувала бабуся і про те, як червоноармійці влаштували в монастирі зерносховище, і як усі, хто брав участь у нищенні храму, в так званій націоналізації, погано закінчили своє життя...
Окреме місце в спогадах бабусі займала шовковиця, яка виросла без землі на даху церкви, де колись височіли куполи. «Розумієш, та шовковиця говорила віруючим, що в цьому храмі ще лунатиме молитовний спів, обов’язково заспіває церковний хор і буде церковне життя», - пояснювала бабуся, щоб я зрозуміла про що мова.
Минуло багато років і я пройшла співбесіду в компанію, де після випробувального терміну давали службовий автомобіль. Приїхала я з Києва на новому Рено logan тільки з салону і зрозуміла, що їздити боюся, бо вартість машини мене лякає. І згадала я про чудотворну ікону, про яку бабуся розповідала. В перші ж вихідні поїхала просити Пресвяту Богородицю, Матір Божу Козельщинську, позбавити мене страху.
То вчора я багато згадала... Згадала, як часто підвозила з траси паломниць. Вони їхали з усього колишнього Радянського Союзу. А ще згадала, як просилася в монашки...
Козельщинському монастиреві вже 139 років. Перша його цеглина закладена була в 1881 році.
Знали?!
А взагалі то, я писала про те, що саме від нас залежить, чи ходитимуть діти в церкву, чи читатимуть молитви, чи молитимуться, сідаючи за кермо, чи привищуватимуть швидкість, чи матимуть Бога в душі та серці...
Про це говорив у своїй проповіді Владика, бо Різдво Пресвятої Богородиці - це той день, коли варто себе запитати, чому я навчаю своїх дітей, який приклад транслюю...

Видео Різдво Пресвятої Богородиці. Козельщинський монастир канала Лариса Голубева