Христина Стебельська. Вклоняюся батькам Небесної Сотні

У мене немає сина, але страшні втрати цієї кривавої зими провалили мою душу. Мені здалося, що небо впало і земля застогнала. Я оніміла під сценою Євромайдану, почувши число жертв. Здалося: якби це трапилося в моїй родині -- я б не пережила.
ЩО ТАКЕ ТРАГЕДІЯ -- я побачила в очах матерів, батьків, братів, сестер, дружин, наречених, наповнених горем розлуки. Труни несли Хрещатиком, звучала журлива «Гей, пливе кача по Тисині...». Ніколи не забуду, як стогнав Київ.
Випроводжали синів у мирний час до Києва, а діти повернулись у гробах...
Мами й тати дізнавалися страшну звістку в Києві, інших містах, за кордоном.
У вашому домі знову буде тепло, запахне обідом, приїдуть рідні, разом помолитесь...
Усі ми знаємо, що діти заснули, а в тих снах їм ввижається наш Дніпро, рідне подвір'я і ви вдома.. Ще довго матерям сини снитимуться. У кожному сні Україна НЕ СПИТЬ! Сумний початок іншої, вимоленої України, але таки ПОЧАТОК!!!
Боже милосердний, підтримай і допоможи всім батькам розстріляних і закатованих!
Шкода, що «туди -- за обрій» немає пошти, але молитва долітає.
Будемо разом молитися і чекати, коли ваші діти являться Ангелами чи журавлями. Або квітами в саду.
Дорогі Матусі, Мамочки, Нені!
У душі багато вдячних до вас слів... аж не знаю, як все сказати.
Дозвольте і за вас помолитись, обняти, поцілувати...
Щоб під мирним небом вам тихо стелилось здоров'я.
Дай БОЖЕ ВАМ СИЛИ!!!

Вклоняюся вам низько.
Простіть нас...

I haven't got a son, but these terrible losses of this bloody winter ruined my soul.
It seemed, the heaven fall down and the earth moaned. When hearing the number of victims, I got silent before the stage of Euromaidan. I thought: provided it had happened with my family, I wouldn't have overcome.

HOW DOES A TRAGEDY LOOK LIKE, I realized after looking in mothers',fathers', brothers', sisters', wives', and brides' eyes full of sorrow of parting. Coffins were carried along the Khreshchatyk Street and wailsome "Hey,Plyve Kacha po Tysyni" sounded. I'll never forget that Kyiv moaning.
In peaceful time, they accompanied their sons to Kyiv, but children returned in coffins...
It will be warm again at your place; you'll feel the smell of a dinner; your family will come; you'll pray together...
We all know children fall asleep. In dreams they see our Dnipro, home yard, and you at home. Mothers will meet their sons in dreams for a long time. In every dream, Ukraine DOES NOT SLEEP!
A sorrowful beginning of the changed and prayed Ukraine-- but still a BEGINNING!!!
Oh, Merciful God, support and help all parents of those shot and tortured!
I wish there was a "post office" beyond the horizon. There isn't any, but a prayer can reach there.
We'll pray and wait together until your children appear as Angels, storks, or garden flowers.
Dear Mothers, Mummies, Moms!
I've got thousands thanks for you in my mind; I even don't know how to say all this.
Let me pray for you, embrace you, kiss you...
I wish you health under the peaceful sky.
God bless you!!!

I bow my head in front of you.
Forgive us...

Видео Христина Стебельська. Вклоняюся батькам Небесної Сотні канала Христина Стебельська