“В бой идут одни старики”, або як “пригнічувалась” українська мова у “совку”

Позавчора мав нагоду зустрітися з легендарним актером культового фільму “В бой идут одни старики” – Володимиром Талашко. Зустріч відбулася у сільській бібліотеці с. Вільшанка Лубенського району, куди актор приїхав на запрошення свого колеги з Лубенщини, волонтера ЗСУ, чоловіка місцевої бібліотекарки, яка мене власно і запросила на цю зустріч.

Я не навмисно потрапляю на такі події. Очевидно, доля мені їх якось підкидує, щоб я вчив і розповідав очевидні речі тим, хто не знає історії та відверто ігнорує факти. До речі сам Талашко активно займається волонтерством та з 2014 року більше 100 разів побував у зоні бойових дій з різноманітними благодійними акціями. За свою акторську кар’єру Володимир Талашко знявся у 60 ролях у різних фільмах. Здобув звання “Заслужений артист Української РСР” в 1979, в 2002 Народний артист України. Для мене безумовно біла цікава розповідь про його життя і про цей фільм, особливо в контексті жвавої дискусії стосовно спадщини так званого “совка” та його впливу на українську мову та українську культуру.

Питання в тому що зараз існує думка, та активно просувається, стосовного того, що при совку українська мова та культури зазнавали утисків, щімилися та усіляко пригнічувались.
Ба більше – деякі впевнені, що совок ставив передо собою за мету знищити все українське, починаючи з мови. Це загальноприйнята але нічим не підтверджена думка, (яка стала такою завдяки потужній пропаганді), і мені приходиться витрачати багато часу, щоб спростовувати цей міф. Отже, я поїхав на зустріч, щоб задати актору 2 запитання:

- Як він відчував тиск на українську мову та культуру безпосередньо як працівник культури тих часів
- Та чи може він сказати які українські фільми, створені за часів незалежності можна назвати шедеврами.

Видео “В бой идут одни старики”, або як “пригнічувалась” українська мова у “совку” канала Вячеслав Горобець