Міжнародний день людей похилого віку

СИДЯТЬ СТАРЕНЬКІ БІЛЯ ТИНУ
Автор : Зоя Журавка
Сидять старенькі біля тину,
Про щось тихенько гомонять.
Снують в думках життя свитину,
В очах ще іскорки горять.
Нехай лице зснували зморшки
І спину скрючило життя.
На них дивлюсь і навіть трошки
Кольнуло в серце. Вороття...
Нема його...нема й не буде.
Роки назад не повернеш.
Як я без тебе жити буду,
Якщо раніше ти помреш?
Рука об руку пів століття.
Ділили щастя і біду.
Без тебе, як опале листя
В старому нашому саду.
На кого спертись в тяжку днину?
Без тебе, зламане гілля.
Я в ту ж хвилиноньку загину.
Немає сенсу для життя.
Він пригорнув її до себе
І витер зронену сльозу.
Здоров'я вимолю для тебе.
Я за тобою в слід піду.
Кріпись старий, спирайсь на мене.
До хати...трішки відпочинь.
Твої бездонні милі очі
Для мене завжди неба синь.
Сумна картина...жаль дивитись.
Весну останню зустрічать.
Покірно доленьці скоритись...
Разом і в небеса б злітать.
А може це і є те щастя,
Що кожному Господь дає.
Не всім кохання стріти вдасться.
Не кожен з нас розпізнає.
Сидять старенькі біля тину,
Про щось тихенько гомонять.
Дивись кохана, в небі зорі,
Ще й досі наші мерегтять.
Автор : Зоя Журавка

Видео Міжнародний день людей похилого віку канала Олександр Чернещина